Спроби оздоровлення фінансів
До 1817 році обсяг асигнацій досяг суми 836 млн рублів, зменшення і погашення якої передбачало нові позики. Фактично в обороті ходили дві валюти (металева й паперова), чия цінність визначалася не законом, а договором приватних осіб. Сформоване фінансове становище в країні було вкрай несприятливим і вимагало врегулювання.
10 травня 1817 року набрало чинності Положення про безстрокові вклади, згідно з яким вкладники на внесену суму отримували квитки з надбавкою в 29 %. Через рік було ратифіковано друга постанова, де 85 рублів вкладу враховувалося як 100 рублів. Таким чином вдалося залучити близько 108 млн рублів. Крім цього, випустилися облігації двох 5 % зовнішніх позик, які значною частиною на погашення асигнацій.
Ці загальні дії до 1823 році зменшили суму незабезпечених банкнот до 600 млн рублів (їх курс трохи піднявся), але в цілому картина не змінилася. У зв’язку з цим вилучення були припинені, і кількість асигнацій в обігу більше не змінювалося.
Грошова реформа Е. єгора канкріна
У 1820-1830-ті роки грошовий обіг у Росії дещо стабілізувався, і паперові гроші набули більш стійкий курс. Сприятливі економічні явища (розширився внутрішній ринок і збільшений зовнішньоторговельний оборот) стали забезпечувати хороший приплив капіталу в державу. На позитивному тлі створюється ринок державного боргу і набирає темпи система кредитування. Росія отримує вихід до зовнішніх кредитних ресурсів, що укупі з рештою призводить до стійких каналів фінансування бюджету і дозволяє обмежити емісію.
Таким чином, до 1839 року були створені передумови для здійснення грошової реформи, яка була втілена в життя в кілька етапів під керівництвом міністра фінансів Росії Е. єгора канкріна. Основні положення перших етапів полягали в закріпленні срібла як платіжного засобу (асигнації відводилася лише допоміжну роль) і випуску депозитних і кредитних квитків для розміну на золото. Фактично російська асигнація була девальвована. В результаті з 1841 року в державі паралельно стали ходити в обігу депозитні та кредитні білети, монети (мідні, срібні і золоті) і асигнації, вартість яких була в 4 рази нижче номінальної.
