На протязі останніх сорока років неможливо уявити собі новорічний вечір без «Іронії долі…» і її головного героя — лікаря Жені Лукашина, так і Міжнародний жіночий день без улюбленого мільйонами глядачів «Службового роману» і скромного працівника статистичного управління Анатолія Єфремовича Новосельцева. А життя в них вдихнув один з кращих акторів радянського кінематографа. Яка біографія Андрія Мягкова, де він знімався ще і що з ним відбувається останнім часом? Дізнаємося з цієї статті.
Дитячі та юнацькі роки майбутньої зірки
Біографія Андрія Мягкова бере початок в Ленінграді, з липня 1938 року. Його сім’я була дуже інтелігентною. Тато — Василь Дмитрович працював у місцевому поліграфічному технікумі заступником директора. Мама — Зінаїда Олександрівна — в тому ж технікумі інженером-механіком.
Він мріяв стати актором з самого дитинства. І весь час про це думав. Тим більше що талант був, що називається, у наявності. Але саме після розмови з батьком, отримавши шкільний атестат, Мягков прийшов з ним в Ленінградський хіміко-технологічний інститут. Пізніше він влаштувався в НДІ пластичних мас (там розробляли нові полімерні матеріали).
При університеті, як це часто було в радянський час, був створений гурток самодіяльності. Туди приходив і Андрій. В один воістину доленосний день, коли молодий чоловік грав в аматорському спектаклі, його побачив один з викладачів школи-студії МХАТ. Саме він і запропонував Мягкову здати іспити до приймальної комісії училища. Майбутньому актору це вдалося з особливою легкістю. Так він став студентом. Вчився він протягом чотирьох років, а коли отримав диплом, став виходити на сцену в «Современнике».
Театральне життя
Майже відразу ж початківець актор Андрій Мягков (біографія, діти, творчі плани — все це не перестає цікавити обивателів) виходить на сцену в головній ролі. Його персонажем став Дядечко з п’єси «Дядечків сон» Достоєвського. Глядачі були в захваті від таланту молодої людини. Одного разу цей спектакль побачив Елем Клімов, який був так вражений грою Мягкова, що відразу ж запропонував йому зіграти в своєму фільмі «Пригоди зубного лікаря» в ролі Сергія Чеснокова. Так Андрій Васильович пережив практично одночасно два дебютанти — на театральній сцені і в кіно.
Оскільки перші роботи в кіно слави поки йому не принесли, він продовжував виходити на сцену «Современника» в образах Редедю («Балалайкин і К»), Барона («На дні») та інших. У нього в той період було багато цікавих ролей.
Але в один прекрасний день все круто змінилося.
Після «Іронії…»
З 1977 року, коли Мягков був вже всіма улюбленим Лукашиным, його запрошують в МХАТ ім. Горького (зараз це МХТ ім. Чехова). Андрій Васильович прослужив у ньому багато років, виходячи на сцену з Іриною Мірошниченко, Костянтином Хабенським, Дмитром Дюжевим.
Столичні театрали пам’ятають Мягкова в мхатівських постановках — він був Репетиловым в «Горі від розуму», Зіловим в «Качиної полювання», Алад’їним в «Перламутровою Зінаїді». Було ще багато сильних виступів, але найяскравіші були у виставах, поставлених за творами Антона Чехова. Трохи пізніше Мягков Андрій Васильович, біографія якого поєднує в собі багато театральних і кінематографічних робіт, отримує дві значущих акторських нагороди — премію Станіславського і премію Фестивалю «Балтійський дім».
Через роки, у 2004-му за кращий акторських дует у постановці «Міщани» (актор грав з Аллою Покровської) його удостоїли престижної театральної премії «Чайка».
Саме в стінах Мхату Андрій Васильович зумів реалізувати себе і як режисер, поставивши на цій сцені кілька своїх вистав. В останні роки улюблений мільйонами актор виходить на сцену в ролі Елвуда у «Білому кролику».
Андрій Мягков – Альоша Карамазов
Після його дебюту в 1965 році в кінокар’єрі актора стався перерву, який тривав чотири роки. Повернувся він на знімальний майданчик тільки в 69-м. Саме в цей період у його творчій біографії з’явилася дуже серйозна драматична робота — його затвердили на роль Альоші Карамазова у фільмі Івана Пир’єва «Брати Карамазови».
В цей період він знявся ще в декількох картинах: грав Хлєбникова в «Гросмейстера», Аркадія Гайдара в «Срібних трубах», Нечаєва в «Нежданому гостеві»…
Через чотири роки Мягков пробується на роль Нестора Петровича з «Великої зміни», але в цю ліричну комедію його не затвердили.
Заблукав хірург
Рік 1974-й. Знаменитий режисер Ельдар Олександрович Рязанов вирішує зняти комедію про добром, сором’язливого хірурга, який вчинив випадково, прилетівши на Новий рік в Ленінград, зустрічає свою любов. П’єса була написана Рязановим у співавторстві з Емілем Брагінським кілька років тому. У провінційних театрах вона йшла «на ура». Але на «Мосфільм» її не хотіли приймати. Вердикт був такий: вона занадто простувата. А Держтелерадіо ухопився за цю історію двома руками.
Спочатку про Мягкове навіть і не згадали: в ролі доброго, скромного і м’якого Жені Лукашина Рязанов представляв Олега Даля. Але після проведення кінопроб стало зрозуміло, що ця роль явно не його: Даль не такий м’який, як було потрібно за сценарієм. Пробували по черзі зірок тих років — Петра Вельямінова, Андрія Миронова, Станіслава Любшина… Але і їх проби режисера не влаштували.
Біографія Андрія Мягкова змінилася завдяки одній з асистенток, яка давно його знала і запропонувала режисерові саме його кандидатуру. Рязанов довго перебував у сумнівах, адже до цього моменту він знав Андрія Васильовича як драматичного актора. І все ж згоду було отримано. Тепер зрозуміло, що рішення режисера було абсолютно вірним.
Цю картину перший час не хотіли пускати на екран, тому що була думка про пропаганду подружніх зрад і пияцтві. Допоміг сам Брежнєв, якому показана історія дуже сподобалася, і було дано його особистий дозвіл на показ. 41 рік тому, в 77-му новорічна комедія була відзначена Госпремией СРСР. З тих пір кожен рік 31 грудня її показують в Росії.
Лукашина і Новосельцева неможливо затьмарити
Біографія Андрія Мягкова після цього фільму поповнювалася ще багатьма ролями. Рязанову настільки сподобалося працювати з актором, що їх тандем проіснував ще багато років. У 77-му режисер подарував Андрію Васильовичу ще одну, не менш видатну роль Анатолія Єфремовича Новосельцева в «Службовому романі». Ця картина стала не менш улюбленої мільйонами телеглядачів, ніж «Іронія долі…». Блискучий тандем з дивовижною Алісою Фрейндліх став одним з кращих у радянському кінематографі. До того ж під покровом цього фільму Рязанов зібрав справжній зоряний полк кращих акторів — Олега Басилашвілі, Лію Ахеджакову, Світлану Немоляєву…
І хоч пізніше у Мягкова були ще ролі Хвостова в «Гаражі», Станіслава Тихонова «Гонки по вертикалі», Олексія Турбіна в «Днях Турбіних», Юлія Капитоныча Карандишева в «Жорстокому романсі», ватажка російської мафії («Артиста») «На Дерибасівській гарна погода..», затьмарити славу Жені Лукашина і Толі Новосельцева не могло вже нічого.
Про особисте…
Андрій Мягков, біографія, особисте життя якого давно цікавить обивателів, давно і щасливо одружений. Перший раз свою майбутню дружину він побачив, будучи ще студентом. Це була красуня Анастасія Вознесенська. Вони обидва були студентами Мхату, почуття обох були гарячі, тому вони одружилися, не чекаючи вручення дипломів. До цих пір, ось вже 54 роки, вони разом і ніколи не розлучаються.
Настя і Андрій грали в «Современнике», потім перейшли на сцену Мхату. До недавнього часу вони так і виходили на сцену в одній виставі. За кулуарами часто перешіптувалися, що досить часто Мягков ставив режисерам єдина умова: він не буде зніматися у фільмі, якщо в ньому не буде хоча б пари хвилин з участю його дружини.
Кращий серед кращих
Зміг увійти в число найпопулярніших актор Мягков Андрій Васильович. Біографія (дружина завжди була поруч) його постійно поповнювалася все новими і новими ролями.
Вознесенської так і не вдалося піднятися творчої сходах вище чоловіка. Був час, коли вона дуже страждала через своїх невдач у творчості. Щоб відвернути улюблену жінку від тяжких дум і хоча б трохи її розважити, Андрій Васильович пише для неї три романи. Коли в нього питали, чому він це зробив, він відповів: «Тому що Насті не вистачає яскравої, цікавої літератури».
І як автор дуже талановитий Мягков Андрій Васильович. Біографія, дружина, діти — все це цікавить його шанувальників. Своїх дітей у них немає. В молодості вони дуже сумували з цього приводу. Але з часом змогли застосувати свій батьківський талант у викладанні. До кожного учня школи-студії МХАТ вони ставляться як до власної дитини.
Зараз подружжя практично не дають інтерв’ю, не відвідують світські тусовки, весь час вони проводять удвох.
Останнім часом Мягков захоплюється портретним живописом.
Останні новини
В кінці минулого року всі ЗМІ облетіла інформація про те, що артиста госпіталізували в одну з московських лікарень. В останні місяці стан його здоров’я було «не дуже», а в той день – 29 листопада 2017-го він скаржився на біль у шлунку. У лікарні Мягкову провели обстеження і поставили діагноз – гостре запалення підшлункової залози. Лікування послідувало негайно, і вже через тиждень Вознесенська сказала журналістам по телефону, що лікарі називають стан Андрія Васильовича задовільним.
Мало розповідає про себе Андрій Мягков. Біографія, особисте життя постійно залишається за завісою таємниці. Адже він, як актор старого гарту, не любить бути постійно на виду. Тому навіть у “Вікіпедії” дуже мало інформації про нього. Геній кіномистецтва впевнений: за нього всі скажуть його ролі.
Що відбувається з актором в цьому році, достеменно невідомо. За довгі роки своєї кар’єри Мягков багато їздив по країні і випробував на собі стільки емоцій з боку шанувальників, що просто втомився від такої кількості уваги. Зараз вони з дружиною ведуть досить відокремлену міське життя.
