Театр
В театр Папанов був прийнятий, проте його постійно обділяли головними ролями. Скаржитися на долю актор не любив і досить стійко ставився до подій. Роки йшли. Нічого не змінювалося. Анатолію Дмитровичу, як і раніше, давали лише епізодичні ролі. Все це призвело колишнього фронтовика до розпачу. Папанов почав зловживати алкоголем. Перелом у його долі стався лише в середині 50-х. У цей період у нього народжується донька, а ще через кілька тижнів після цієї радісної події він отримує серйозну роботу – роль у виставі «Поцілунок феї». Ця постановка змогла все перевернути в житті актора. В нього повірили. Відчувши зміни, Анатолій Папанов відразу ж відмовився від алкоголю.
За всю свою кар’єру артист дуже багато грав у Театрі сатири. Найбільш вражають виставами з участю Папанова були: «Дванадцять стільців», «Прибуткове місце», «Останній парад».
Фільмографія
У кінематографі доля нашого героя, як і на театральному терені, складалася не менш важко. Свою першу маленьку роль він зіграв у картині «Композитор Глінка» (1951). Після цього Папанов не отримував ролей аж чотири роки. Тільки в 1955 році актора зауважує Ельдар Рязанов і запрошує його пройти проби на роль Огурцова («Карнавальна ніч»). Тоді Папанову не вдалося вразити режисера. Актор провалює проби і роль дістається іншому артистові – Ігорю Ільїнському. Все це обернулося для нашого героя нової душевною травмою.
Через п’ять років доля знову зводить артиста з Ельдаром Рязановим. На той момент Анатолій Дмитрович вже полюбився театрального глядача, особливо після ролі боксера у виставі «Дамоклів меч». Після перегляду цієї постановки Рязанов зрозумів, що кілька років тому допустив грубу помилку, коли не взяв Папанова на роль у своєму фільмі. Режисер довго умовляв артиста знятися в його новій роботі «Людина нізвідки», проте той вже увірував у свою «некиногеничность», навідріз відмовлявся від цієї пропозиції. На щастя, актора все ж вдалося переконати. З цього моменту фільмографія Анатолія Папанова починає поступово поповнюватися.
Варто сказати, що першу спільну роботу Ельдара Рязанова і Анатолія Дмитровича глядач побачив не одразу. Фільм «Людина нізвідки» вийшов лише через 28 років, на той момент актора вже не було в живих. Однак це була не остання спільна робота двох геніїв. У 1961 році Ельдар Рязанов знімає фільм «Як створювався Робінзон», де Папанову дісталася роль редактора.
Справжній успіх наздоганяє артиста в 1964 році, коли на екрани виходить картина «Живі і мертві», в якій Анатолію Дмитровичу дісталася роль генерала. Ніхто не вірив, що комедійний актор зможе впоратися з такою серйозною роллю. Однак Анатолій Папанов настільки талановито зіграв свого героя, що після прем’єри «Живих і мертвих» актор став просто нарозхват, йому приходить безліч пропозицій від різних режисерів.
За всю свою життя акторові вдалося зіграти більш ніж у 60 фільмах, серед яких: «Порожній рейс», «Дайте книгу скарг», «Бережися автомобіля», «Діамантова рука», «Інженер Графтио», «Батьки і діти», «Білоруський вокзал», «Іван» та ін
Фільми з Анатолієм Папановим – це справжнє надбання. Завдяки його таланту ми маємо ряд унікальних кінокартин.
