Сіріус і космічні відстані
Як всім відомо з історії, на довгі століття антична астрономія була віддана забуттю. І тільки з приходом Миколи Коперніка (1473-1543) та оприлюдненням його теорії про геліоцентричну будову Сонячної системи, астрономія отримала новий поштовх у своєму розвитку. З розумінням руху планет навколо Сонця прийшло розуміння руху всіх небесних тіл по будь-яких орбітах. При цьому зміни положення зірок (паралакс) не виявили навіть при появі перших телескопів.
І ось тут на арену знову виступає зірка Сіріус. Астроном з Голландії Християн Гюйгенс (1629-1695), винахідник маятникових годин, вирішив виміряти відстань до зірок методом, який ми називаємо фотометричним. Він порівняв світло від Сонця зі світлом найяскравішої зірки на небосхилі – Сіріуса – та визначав відстань між ними по визначенню інтенсивності їх блиску. Він визначив, що шлях до Сіріуса в 27 664 рази далі, ніж від Землі до Сонця. Це було помилкове і неточне визначення, але початок дослідженням було покладено.
Друга спроба визначити космічні відстані належить Йогану Ламберт (1728-1777). І знову точкою відліку став Сіріус, а відстань до нього цей астроном визначив 8 світлових років. Дивно, але сучасна астрономія вважає, що відстань до Аьфы Великого Пса становить 8,6 світлового року.
