Від задатків до здібностей
Щоб розібратися в тому, що означають «задатки», не можна обійтися без з’ясування їх відмінності та зв’язків зі здібностями. З приводу останніх психологи відзначають, що це індивідуальні особливості особистості, які виступають в ролі суб’єктивних умов, необхідних для успішного заняття якою-небудь діяльністю.
Тоді як задатки – це суттєві передумови для розвитку здібностей. Але при цьому потрібно враховувати, що задатки не зумовлюють здібності, а тільки обумовлюють їх. Таким чином, ми спостерігаємо важливий напрям в розвитку особистості від задатків до здібностей. Однак здібності, розвиваючись із задатків, не є функцією останніх самих по собі. Вони являють собою функцію розвитку індивідуума, в якій задатки відіграють роль передумов, початкового моменту.
Здібності до здібностей
Щоб належним чином засвоїти значення слова «задатки» і не робити помилок, ототожнюючи їх із здібностями, можна образно охарактеризувати розглянуте нами поняття як «здатності до здібностей».
Наведемо наочний приклад. При наявності у дитини від народження ідеального слуху та слухового аналізатора в цілому можливе перетворення цих задатків у здібності вже в ранньому дитинстві. Якщо навчати його музики, то він здатний стати талановитим музикантом або композитором. Проте ні в якому разі не можна вести мову про те, що дитина народилася музикантом або композитором. При строгому підході неправильним буде говорити і про його задатки до занять музикою.
Якщо є хороші задатки, розвиток здібностей може відбуватися у досить швидкому темпі. При цьому життєві обставини можуть бути і не дуже сприятливими. Але потрібно враховувати, що навіть найпотужніші задатки не забезпечать високих досягнень в автоматичному режимі.
Але є й інша сторона медалі. У ситуації, коли задатки людини можна визначити як середні або невеликі, в певних обставинах все ж є можливість добитися успіхів у відповідних видах діяльності.
