Задатки – це що таке? Нерідко люди, які не мають відношення до психології, ототожнюють їх зі здібностями. Але це насправді не відповідає дійсності. Щоб розібратися в тому, що це – задатки, потрібно провести маленьке дослідження, порівнявши ці два поняття і встановивши зв’язок між ними. Сьогодні ми і зробимо це в нашому огляді.
Загальне поняття
Психологи дають наступне визначення задаткам. Це притаманні нервовій системі людини особливості, що носять анатомічний та фізіологічний характер, одержувані їм при народженні. Вони є базою для того, щоб утворилися ті чи інші здібності. Серед таких задатків виділяються:
Від задатків до здібностей
Щоб розібратися в тому, що означають «задатки», не можна обійтися без з’ясування їх відмінності та зв’язків зі здібностями. З приводу останніх психологи відзначають, що це індивідуальні особливості особистості, які виступають в ролі суб’єктивних умов, необхідних для успішного заняття якою-небудь діяльністю.
Тоді як задатки – це суттєві передумови для розвитку здібностей. Але при цьому потрібно враховувати, що задатки не зумовлюють здібності, а тільки обумовлюють їх. Таким чином, ми спостерігаємо важливий напрям в розвитку особистості від задатків до здібностей. Однак здібності, розвиваючись із задатків, не є функцією останніх самих по собі. Вони являють собою функцію розвитку індивідуума, в якій задатки відіграють роль передумов, початкового моменту.
Здібності до здібностей
Щоб належним чином засвоїти значення слова «задатки» і не робити помилок, ототожнюючи їх із здібностями, можна образно охарактеризувати розглянуте нами поняття як «здатності до здібностей».
Наведемо наочний приклад. При наявності у дитини від народження ідеального слуху та слухового аналізатора в цілому можливе перетворення цих задатків у здібності вже в ранньому дитинстві. Якщо навчати його музики, то він здатний стати талановитим музикантом або композитором. Проте ні в якому разі не можна вести мову про те, що дитина народилася музикантом або композитором. При строгому підході неправильним буде говорити і про його задатки до занять музикою.
Якщо є хороші задатки, розвиток здібностей може відбуватися у досить швидкому темпі. При цьому життєві обставини можуть бути і не дуже сприятливими. Але потрібно враховувати, що навіть найпотужніші задатки не забезпечать високих досягнень в автоматичному режимі.
Але є й інша сторона медалі. У ситуації, коли задатки людини можна визначити як середні або невеликі, в певних обставинах все ж є можливість добитися успіхів у відповідних видах діяльності.
Взаємозв’язок з іншими компонентами діяльності
З’ясувавши, що задатки – це передумови до розвитку здібностей, розглянемо співвідношення цих двох понять зі знаннями, уміннями і навичками. Щоб наочно відобразити їх, уявімо собі, що у гончара визрів задум – створити новий виріб. Спочатку він вибрав сорт глини (задатки). Після цього виготовив горщик (сформував здатності), піддав його випалу (розвинув здібності і закріпив їх).
По завершенні циклу горщик був наповнений водою (виробилися знання, уміння, навички). Якщо майстер взяв мала кількість глини (невеликі задатки), то створити виріб великого розміру і складної форми у нього не вийде (не можна розвинути видатні здібності). Якщо горщик вийшов маленький, то налити в нього багато води неможливо (не можна придбати достатні знання, вміння та навички).
Важливість оточення
Потрібно відзначити, що дані від природи задатки можуть проявитися і перетворитися на здібності як в самому ранньому віці, так і в інший час, хоча, як правило, це молоді роки.
Одним з важливих чинників для переростання задатків у здібності є оточення, в якому росте і виховується людина. В даному випадку під оточенням потрібно розуміти не суто соціальні інститути, такі як школа, сім’я, друзі. У нього входять також і такі компоненти, як, наприклад, музичні інструменти, технічні засоби, інформаційні джерела.
Відомим фактом є те, що музичні здібності Моцарта проявилися вже в три роки. Але навряд чи це було б можливо, якщо б він народився у родині скрипаля і композитора, в будинку, де був музичний інструмент.
Про користь оптимальних труднощів
Для того щоб задатки дитини проявилися в повній мірі через розвиток здібностей, потрібно всіляко заохочувати проявляемое їм цікавість і надавати йому необхідну інформацію. При цьому дуже бажано, щоб його розвитку супроводжували труднощі, рівень яких є для нього прийнятними.
На думку психологів, дуже проста діяльність загрожує зниженням інтересу, втратою сенсу через передбачуваності результатів діяльності. При цьому потрібно враховувати, що надмірно складна діяльність також, швидше за все, не піде дитині на користь. Це пов’язано із затягуванням моменту отримання результату, що може значно знизити мотивацію.
Немає задатків – немає генія
Згідно зі спостереженнями вчених, у більшості випадків яскраво виражені задатки та розвинені на їх основі здатності у талановитих і геніальних людей проявляються рано. При цьому талантом вважають досягнення вищого порядку, а геніальністю – народження принципово нового і дуже важливого.
Досліджений матеріал дозволяє зробити висновок про великому значенні задатків як передумов для прояви таланту і геніальності. Вони є недостатнім, але необхідною умовою будь-якої успішної діяльності. Тобто можна сказати: немає задатків – немає генія.
