Євген Євтушенко – радянський і російський поет, пік популярності якого припав на шістдесяті роки. На його вірші написані пісні, які прозвучали в найпопулярніших вітчизняних кінострічках. Він здобув популярність як сценарист, прозаїк та публіцист.
Місто з зимовим назвою
Біографія Євгена Євтушенка починається в 1933 році, в невеликому сибірському місті. Батько був геологом. Мати – актрисою. Населений пункт, з яким пов’язаний ранній період біографії Євгена Євтушенка, має незвичайну назву — Зима. Ставши відомим, поет присвятить рідному місту ліричний твір. “Звідки родом я? З сибірської станції Зима” – слова з вірша Євтушенко.
У світі ілюзій і літератури
Письменництвом він займався з п’яти років. Вже в кінці тридцятих років створював вірші, які, не знаючи віку автора, можна прийняти за твори відбувся поета. Принаймні, так стверджує один з авторів біографії Євгена Євтушенка.
Батьки підтримували заняття літературою. Завдяки їм майбутній письменник часто відвідував вечори поезії. Батько міг годинами говорити про творчість великих російських і зарубіжних письменників. В автобіографії Євген Євтушенко одного разу сказав: “У моїй голові тоді був справжній вінегрет. Я жив у світі ілюзій, не помічав нікого і нічого навколо”.
Батьки
Вони розлучилися на початку сорокових. З 1944 року Євген з матір’ю жив у Москві. Але й з батьком у поета завжди були добрі стосунки. Мати дуже уважно і дбайливо ставилася до творів свого сина. Вона збирала його вірші, нерідко показувала їх колишньому чоловікові. І разом вони обговорювали поетичний дар Євгенія. Але більша частина творів поета втрачена.
Важливий період в біографії і творчості Євгена Євтушенка — кінець 50-х – початок 60-х. У ті роки талановиті поети збирали цілі стадіони. Роберт Рождественський, Белла Ахмадуліна, Булат Окуджава були справжніми знаменитостями, послухати їхні вірші приходили сотні шанувальників.
Євтушенко не поступався в популярності Різдвяного і Ахмадуліної. Майстерність виступу він успадкував від матері. Зінаїда Ермолаевна Євтушенко, як вже було сказано, за професією була актрисою. У 1938-му вона стала солісткою Московського театру імені Станіславського. Правда, грала на сцені всього три роки. Під час війни виступала на фронтах. Після завершення акторської кар’єри надійшла в геологорозвідувальний інститут.
Виключення зі школи
У біографії поета Євгена Євтушенка немає неочікуваних злетів і падінь. Життя його складалася відносно сприятливо, чого не можна сказати про більшість його колег, наприклад Йосипа Бродського. Правда, у віці 15 років Євтушенко був виключений зі школи за звинуваченням у підпалі журналу. Батько тоді відправив Євгенія в Казахстан, в геологорозвідувальну експедицію. Деякий час Євтушенко працював і на Алтаї.
Перші твори були опубліковані в 1949 році. Як ні дивно, вони з’явилися в газеті “Радянський спорт”. Атестат про середню освіту Євтушенко так і не отримав. Проте у віці 19 років поступив в Літературний інститут імені Горького. Але був виключений за підтримку твори Володимира Дудинцева.
Рання творчість
В 1952 році вийшла збірка віршів Євтушенко. Серед його ранніх творів чимало захоплених, патріотичних, присвячених Леніну та ідеям комунізму. Пізніше поет скаже, що в усьому винна радянська пропаганда, під владу якої він потрапив, будучи юним.
Навіть у короткій біографії Євгена Євтушенка завжди згадується членство в Союзі письменників СРСР. Йому вдалося не лише стати студентом Літературного інституту, не маючи атестата зрілості, але й вступити в солідну і престижну за радянськими мірками організацію у віці 19 років. Він став наймолодшим членом Спілки письменників. Це дивовижний факт у біографії Євгена Євтушенка. Коротко він згадує про цю подію в одному з своїх творів так: “Мене прийняли в інститут і Союз письменників на підставі написаної книги”. Приблизно в той же час Євтушенко став секретарем комсомольської організації.
Поетичний бум
На початку шістдесятих років починається самий яскравий період в біографії Євгена Олександровича Євтушенка. Коротко свою позицію в літературі і в суспільстві він висловив так: “Поет в Росії більше, ніж поет”. Ще в п’ятдесяті роки Євтушенко опублікував збірки “Третій сніг”, “Обіцянка”, “Шосе Ентузіастів”, “Вірші різних років”. На початку свого творчого шляху видав книги “Ніжність”, “Помах руки”, “Яблуко”.
Рівно і сприятливо складалася біографія Євгена Євтушенка. В його творчості, проте, спостерігалося дивовижне розмаїття. Йому не чужа була інтимна лірика. В юності він складав патріотичні твори. У сімдесяті роки написав цикл віршів, присвячених антивоєнної темі, наприклад “Під шкірою статуї Свободи”, “Корида”, “Голуб в Сантьяго”.
У роки “відлиги” в літературі з’явилися нові імена. Одним із символів цього періоду, пройнятого духом свободи, стали виступи в Політехнічному музеї. Свої стихії в аудиторії цього вузу читали Белла Ахмадуліна, Роберт Рождественський, Булат Окуджава і, звичайно, Євген Євтушенко. Біографія і особисте життя поета насичені подіями. У 1957 році він одружився вперше. Його обраницею стала знаменита поетеса Белла Ахмадуліна. Всього одружений він був чотири рази.
Белла Ахмадуліна
В неї він закохався заочно, прочитавши вірш в журналі “Жовтень”. Коли ж побачив тендітну фігуру і незвичайне неслов’янської особа, зрозумів, що пропав. Вони прожили разом три роки. Навколо Ахмадуліної завжди було багато шанувальників, що насилу переносив ревнивий чоловік. У цьому шлюбі не було дітей.
Особисте життя Євгена Євтушенка, біографія якого є темою нашого огляду, після розриву з Ахмадуліної складалася добре. Вже в 1961-му він одружився з Галиною Сокіл-Лукониной, в тому ж році на світ з’явився первісток поета Петро. Ахмадуліної ж не щастило. Вона довго не могла завагітніти. Багато років Євтушенко вважав, що в цьому винен він – у 1961-му Белла завагітніла, а він наполіг на аборті.
Особисте життя
Від другого шлюбу, що тривав близько десяти років, у поета син. У 1978 році Євтушенко одружився на ірландці Джен Батлер – пристрасної шанувальниці його творчості. У цьому шлюбі на світ з’явилися ще сини – Антон і Олександр. У 1989 році поет одружився на Марії Новікової, яка народила йому ще двох синів – Євгена і Дмитра.
Еміграція
У середині вісімдесятих Євтушенко зайняв посаду секретаря правління Спілки письменників. У 1989-му став членом правозахисного товариства “Меморіал”. А в 1991 році виїхав до США. Багато років Євтушенко читав лекції в університеті міста Талсі.
Останні роки
У вельми похилому віці поет переніс недуг, який закінчився ампутацією ноги. Але і після операції він продовжував зустрічатися з шанувальниками і навіть знявся у документальній стрічці “Діалоги з Євгеном Євтушенком”. Навіть в останні роки свого життя, будучи дуже хворою людиною, він продовжував працювати. У 2012 році Євтушенко видав збірку віршів “Щастя і розплати”. У 2013-му – “Не вмію прощатись”. В останні роки він також працював над антологією “Поет в Росії більше, ніж поет”.
Смерть
У березні 2017 року поета госпіталізували. У Євтушенко був виявлений рак четвертої стадії. За шість років до цього йому зробили операцію з видалення нирки, що й призвело, на думку лікарів, до онкологічного захворювання. Знаменитий поет помер 1 квітня 2017 року від зупинки серця. Через дев’ять днів в місті Зима, в якому пройшли ранні роки Євтушенко, був оголошений траур.
Радянського і російського поета, легенду XX століття поховали в Передєлкіно, поруч з Борисом Пастернаком. Відспівування відбулося в храмі, розташованому в письменницькому селищі.
Твори
Цікаві факти з біографії Євгена Олександровича Євтушенка можна знайти в книзі “Вовчий паспорт”, виданої вперше в 1998 році. У цьому творі автор згадує прожиті роки, ранній період творчості. До мемуарної прози, створеної Євгеном Євтушенком, належать книги “Шести-десантник” і «Я прийшов до тебе, Бабин Яр…». Остання вийшла в друк за п’ять років до смерті автора.
До творів Євгена Євтушенка, виданим у 60-ті роки, належать поеми “Бабин Яр”, “Братська ГЕС”, “Пушкінський перевал”. Він автор трьох романів – “Ягідні місця”, “Берингову тунель”, “Не вмирай перш смерті”.
Кінематограф
Євген Євтушенко знявся в п’яти фільмах. У 1965 році він виконав епізодичну роль у картині “Застава Ілліча”. У 1967-му поета зіграв у фільмі «Я цікава — фільм в жовтому». Інші картини з участю Євтушенко: “Дитячий сад”, “Зліт”, “Похорон Сталіна”. До останнього поет написав сценарій.
Багато хто пам’ятає твори Євгена Євтушенка з фільмів Ельдара Рязанова. У “Службовому романі” прозвучала пісня на його вірші – “Нас в набитих трамваях базікає…”. Музику написав Андрій Петров. У фільмі “Іронія долі, або З легким паром” Сергій Нікітін виконує пісню “Зі мною ось що відбувається…” (музика Мікаела Таривердієва). Вірші Євтушенко звучать також у картинах «І це все про нього», «У небі „нічні відьми“», «Кар’єра Діми Горіна».
Бродський про Євтушенко
Не всі захоплювалися літературного стилю цього поета. Головним критиком його творчості став Йосип Бродський. Він стверджував: “Євтушенко – поганий поет, а людина ще гірший”. А одного разу Бродський, людина, що постраждала від радянської влади, вимовив фразу, яка стала легендарною: “Євтушенко проти колгоспів? Тоді я – за!”
Критика
Поет кілька разів змінював громадянську позицію, що викликало гостру критику колег. Багатьом не подобалася манера Євтушенко вихваляти свій літературний дар. Досить негативну оцінку дав його прозі режисер Андрій Тарковський. Прочитавши повість Євтушенко «Казанський університет», він назвав автора нездарою. Про поета як про особистості Тарковський сказав: «Він хоче подобатися всім: і Хрущова, і Брежнєва, і дівчатам».
Не кращим чином про особисті якості Євгена Євтушенка відгукувалася Марина Владі. У своїй книзі “Володимир, або Перерваний політ” вона стверджувала, що він із задоволенням спілкувався з Висоцьким, але ставився до нього, як і Вознесенський, з зарозумілістю. Крім того, не раз обіцяв допомогти у публікації творів опального поета, але своїх обіцянок не виконав.
Громадська позиція
Окремі факти з біографії Євгена Євтушенка можуть здатися підозрілим. У середині шістдесятих він опублікував кілька віршів, які викликали великий резонанс у суспільстві. Одне з них називається “Танки йдуть по Празі”. За подібне твір автор запросто міг потрапити за грати чи в психіатричній лікарні, що нерідко відбувалося з тими, чия творчість не відповідало офіційній ідеології.
Однак Євтушенко не переслідували. Його книги не забороняли. Він продовжував друкуватися, їздив по всьому Радянському Союзу і навіть в 70-е не раз бував за кордоном. У той же час він підтримував письменників-дисидентів – Солженіцина, Даніеля і Бродського, який про його творчість дуже несхвально відгукувався. Згідно зі спогадами Михайла Веллера, Євтушенко не раз допомагав колезі, незважаючи на різку критику.
Цікаві факти з біографії і особистої життя Євгена Євтушенка
- Є версія, що поет співпрацював з владою. Вона нібито і пояснює причини безперешкодних поїздок за кордон, які Євтушенко здійснював навіть в епоху застою. Цю точку зору висловив розвідник Павло Судоплатов у своїй книзі спогадів, але скоріше у формі припущення. Втім, такі звинувачення треба підтверджувати документально, а ніяких доказів надано не було.
- В Передєлкіно – письменницькому селищі, в якому колись проживали Борис Пастернак, Марина Цвєтаєва і інші поети, – в 2010 році Євтушенко відкрив галерею. Тут представлена його особиста колекція. Картини подарували поетові художниками Пікассо, Шагал. Серед творів живопису є і робота Ернста — живописця, який стояв біля витоків сюрреалізму.
- Наприкінці шістдесятих Євген Євтушенко відвідав Португалію. Це була напівлегальна поїздка. Приїзд радянського поета організувала Сну Абекассиш – видавець, у якої пізніше з’явилися проблеми з органами держбезпеки Португалії. Під враженням від цієї поїздки поет написав твір “Любов по-португальськи”.
- Деякі факти з біографії поета можна дізнатися з роману Василя Аксьонова “Таємнича зв’язок”, экранизированного в 2017 році. У назві цього твору – слова з вірша першої дружини Євтушенко, Белли Ахмадуліної. У перших розділах книги показані події початку шістдесятих. Однак у передмові автор попереджає, що в його романі, як у кожному художньому творі, є і частка вимислу.
- На думку Євтушенко, найкращий його твір – “Голуб Сантьяго”. Поет стверджував, що вірш врятувало більше трьохсот людей від самогубства.
- У 1963 році Євтушенко номінували на Нобелівську премію.
