Обстановка в сім’ї
Для сімейства, очолюваного Марфою Игнатьевной Кабанової, як і для багатьох інших купецьких родин, була характерна обстановка жорсткого домострою. Вийшовши заміж за сина Кабанихи Тихона, Катерина (головна дійова особа), раніше оточена любов’ю матері, потрапила «з вогню в полум’я».
Їй чужа підневільна життя в атмосфері пригнічення особистості, самодурства і постійного тиску на її волелюбну натуру. Всім відомо, що А. Н. Добролюбов назвав Катерину як промінь світла, проглянувший в темному царстві, що також навіває асоціації з променями сонця, якими висвітлюється небо після бурі. Це бачення образу головної героїні також допомагає зрозуміти, в чому полягає сенс назви п’єси «Гроза».
Зображення грози в природі і в душі персонажів
Між жертвами домострою – Катериною, її коханим Борисом, чоловіком Тихоном, його сестрою Варварою і представниками «темного царства» – Марфою Кабановой і Диким назріває конфлікт, який є центральним у п’єсі. Розвиток цього конфлікту Островський художньо відображає шляхом паралельного опису змін, що відбуваються у природі та в житті людей.
Спочатку малюється прекрасна, безтурботна природа, на тлі якої відбувається нестерпна життя героїв п’єси під гнітом купців-самодурів. Її тягот не витримує Катерина. Приниження людської гідності суперечить її характером. У свідки цих душевних метань автор як би закликає саму природу, в якій ясно відчувається наближення грози. Фарби згущуються, небеса темніють – насуваються грізні події в житті героїв. І в цьому знову відчувається сенс назви п’єси «Гроза» Островського.
