Метафаза II, анафаза II і телофаза II
У метафазі II хромосоми знаходяться в площині екватора. В анафазі II нитки веретена поділяють хромосоми на окремі хроматиди шляхом руйнування зв’язку в центромерах. Отримані хроматиди перетворюються в самостійні хромосоми. Вони зміщуються до протилежних полюсів клітини з допомогою ниток веретена.
В телофазе II нитки веретена руйнуються і зникають. Ядра відокремлюються і відбувається цитокинез. В результаті цього поділу з двох клітин з одинарним (гаплоидным) набором утворюються чотири клітини, у яких теж гаплоїдний набір хромосом.
Біологічна роль мейозу
По суті мейоз – спосіб поділу клітини, завдяки якому, з однієї клітини з подвійним набором хромосом утворюють цілих чотири клітини з гаплоидным набором. Ще у чому полягає сутність мейозу, так це в тому, що цей механізм перешкоджають неодмінної збільшення хромосом у клітині при злитті гамет. Якби мейотичного поділу не існувало і статеві клітини мали як і всі інші клітини тіла подвійний хромосомний набір, і при статевому розмноженні кількість хромосом подвоювалася в кожному поколінні.
У чому полягає сутність мейозу, так це в тому, що завдяки йому у гамет з’являється велика різноманітність генетичного складу. Досягається воно в процесі кросинговеру (обміну ділянками хромосом), так і в результаті випадкового поєднання хромосом матері і батька при їх різному незалежному розходженні до полюсів в анафазі I. Можна підвести підсумок і сказати, що значення мейозу зводиться до появи різного потомства з різноманітними якостями та ознаками при статевому розмноженні. Існування цього процесу обумовлює існування статевого розмноження, що в еволюційному плані є більш перспективним, ніж безстатеве. Завдяки статевому розмноженню можуть з’являтися нові ознаки у видів, що нові види рослин і тварин.
