Мономах після смерті батька
Батько Володимира – Всеволод, Великий Київський князь, – після смерті заповів князювання Мономаха, однак той вважав за краще піти в тінь. Справа в тому, що його вступ на престол неминуче б викликала нову хвилю суперечок, так як на Велике Князювання претендував двоюрідний брат Мономаха Святополк II Ізяславич. Володимир поступився йому правління, разом з ним брав активну участь в битвах з половцями. Що стосується відносин з місцевими правителями, князь чернігівський завжди намагався підтримувати мир.
Виконати волю свого батька і вступити в правління державою Мономаху вдалося тільки після смерті Святополка. Це і є той самий переломний момент у біографії Володимира Мономаха. У цей час у країні вибухнули повстання, в результаті чого верхівці знаті не залишалося нічого іншого, як просити Мономаха посісти престол.
Реформи в роки правління
Мономах зійшов на престол в 1113 році і почав своє правління з численних реформ. В першу чергу він взявся за придушення смути, яка бушувала ще з моменту смерті Святополка. Однак одним утихомиренням справа не скінчилася, так як новоспечений правитель вирішив з’ясувати причини тяжкого становища в країні.
Реформи торкнулися боргового права, саме ці дії стали однією з найважливіших подій в біографії князя Володимира Мономаха та історії всієї Русі. Прийняті норми боргового права були включені до Статуту про різи (відсотках), а потім задіяні в редакції “Руської Правди”. Згідно з прийнятими постановами, положення найманців і боржників було дещо розширено, розмір стягнутих відсотків був чітко прописаний, а холопство за борги скасовано. Завдяки таким діям князя звичайний народ був захищений від свавілля лихварів. Така політика по відношенню до народу не могла залишитися непоміченою.
