Про роль наставника у вихованні юнаки
Ще однією важливою віхою у вихованні воїнів Спарти було наставництво. Приблизно у 18 років юнак залишав виховательський будинок, а в 20 років міг вже заводити свою сім’ю. Тут необхідно згадати одну делікатну тему, без якої не можна скласти повну картину підготовки спартанського воїна. Мова піде про наставників, взаємини з якими носили куди більш тісний характер, ніж це може здатися на перший погляд. Бо як наставник був не лише прикладом для наслідування, воїном, з яким вихованець знаходився поряд в строю, але і коханцем, який надихав юне дарування на осягнення військового мистецтва. Часто за провини молодих карали наставника.
Програма воїнів Спарти, де основний наголос робився саме на розвиток бійцівських якостей і створення слухняної машини для вбивства, не відрізнялося великою різноманітністю: біг, боротьба, метання списа та інші дисципліни. З 12 років підліток, не без схвалення батька, знаходив собі пару. Така модель поведінки нав’язувалася державою, а якщо ще почитати античних філософів, які з піною біля рота доводили, що гомосексуалізм корисний, так як вселяє мужність і високі помисли, то стає зрозумілим, що собою являло античне військовий підрозділ спартанців.
Підсумок очевидний: народи, які легалізували безсоромність і розпуста, закінчили крахом і знищенням. Це стосується не тільки історії античних грецьких полісів. Однією з причин падіння Великої Римської імперії були практично всі ті ж фактори.
