Методи кількісного вираження вірулентності
Вірулентність – це ступінь патогенності, яка може мати чисельне вираження. У медичній мікробіології її значення визначають трьома методами:
- Dlm – мінімальна смертельна доза мікроорганізму (або його токсину), що обумовлює смерть лабораторного тварини за певний проміжок часу.
- Dcl – безумовно смертельна доза, що викликає загибель будь-якої тварини.
- Dcl50 – статистично найбільш достовірний метод визначення вірулентності. Характеризує дозу, що вбиває 50% заражених тварин.
Для фітопатогенів розроблені інші способи кількісного вираження вірулентності, визначення якої пов’язано зі ступенем ураження рослинних тканин (наприклад, розміру плям), відсотком заражених примірників, якістю росту вегетативних частин, розміром насіння і іншими морфофизиологическими ознаками. Для кожної пари господар-патоген розроблена своя система обчислення і класифікації вірулентності.
Вірулентність в медицині і фітопатології
У медичній мікробіології термін “вірулентність” є частиною вчення про інфекцію і застосовується до мікроорганізмів (в основному-бактерій), які здатні викликати захворювання людини. Розроблена класифікація властивостей, які надають на організм патогенний вплив. Їх називають факторами вірулентності і використовують в описі різних груп хвороботворних мікроорганізмів.
Дослідження цих властивостей дозволило зрозуміти механізм впливу на людину різних патогенів та розробити правильні способи лікування. Вивчення факторів патогенності також дало можливість у лабораторних умовах змінювати вірулентність деяких видів бактерій.
У фітопатології вірулентність характеризує ступінь вражаючої дії різних патогенів на культурні рослини.
