Бактеріальні токсини
У патогенних бактерій розрізняють 2 типу токсинів:
- Екзотоксини (зустрічаються як у грампозитивних, так і грамнегативних мікроорганізмів) – секретуються назовні, володіють специфічною дією, проявляють ефект через зв’язування з клітинними рецепторами.
- Ендотоксини (характерні тільки для грамнегативних бактерій) – є складовим компонентом клітинної стінки, звільняються тільки після руйнування клітини патогена. Не володіють специфічною дією, викликають викид пірогенних речовин з лейкоцитів.
Варто відзначити, що якщо головним патогенним фактором конкретного збудника є ендотоксин, то для лікування застосовують антибіотики тільки з бактеріостатичну дію (припиняє ріст), а не з бактерицидним. Це пов’язано з тим, що різка масова загибель таких бактерій призводить до вивільнення величезної кількості ендотоксину.
Способи зниження вірулентності
Регуляція вірулентності хвороботворних мікроорганізмів має величезне значення як в медицині, так і в фітопатології. Так, шляхом зменшення патогенних властивостей деяких збудників вдалося створити багато вакцини.
Для зменшення вірулентності бактерій використовують методику численних пересівань на поживні середовища, вплив фізичних або хімічних агентів на клітини або технології генетичного контролю.
Зниження вірулентності фітопатогенів досягається шляхом збільшення стійкості рослини-господаря, а також за рахунок правильної стратегії вибору сортів для посіву. Доповненням до цих методів служать різні агротехнічні заходи, що погіршують розвиток паразитичних мікроорганізмів.
