Хорватія у вогні війни
Період конфлікту 1991-1995 рр., більш відомий як війна в Югославії, хорватський народ називає Вітчизняною війною. За цей час їм довелося зіткнутися не тільки з Югославської народної армії, але і з хорватськими сербами, яких активно підтримував Белград. За цей час хорвати зуміли створити свою ефективну регулярну армію, взяти участь в боях на території Боснії і Герцеговини. Військові операції на території Сербської Країни носили обмежений характер. Так було до сумнозвісної операції «Буря».
Блискуче підготовлена, вона дозволила зломити опір хорватських сербів. Потім почалися масштабні етнічні чистки. Сербам довелося покинути будинки, рятуючи своє життя. Ті ж, хто не прислухався до голосу розуму, були знищені.
Шантаж Німеччини
На початку 90-х Європа семимильними кроками рухалася по шляху будівництва Європейського союзу. Але для цього необхідно було єдність з ключових економічних і політичних питань. Війна в Югославії, односторонній вихід з її складу Словенії і Хорватії. Як реагувати на ці дії бунтівних республік в Європі не знали, не бажаючи своїми діями спровокувати ще більший виток насильства. Не знали всі, крім Німеччини.
Для неї було вкрай важливо повернути своє традиційне вплив на Балканах. Тому міністр закордонних справ Ганс-Дітріх Геншер в ультимативній формі заявив, що Німеччина не буде підписувати Маастрихтський договір (угода про створення Європейського союзу) до тих пір, поки не визнають незалежність Словенії і Хорватії. Європейці не бажали в цих умовах конфронтації і поступилися. Прецедент для подальшого розкручування сепаратистських настроїв і війни проти Югославії в 1992 році був створений.
