Види політики, класифікація, функції і напрямки

Специфіка зовнішньої політики

Специфічні риси зовнішньої політики такі:

  • залишається зафіксованою в таємних домовленостях, обговорює «закриті» питання держави, доступні тільки дипломатам і влади;
  • здійснюється через військово-політичні блоки, міждержавні союзи, координується в межах ООН і регіональних утворень;
  • проводиться на рівних правах; тобто всі країни у зовнішньополітичних відносинах (незалежно від їх статусу, рівня процвітання і населення) є рівноправними.

Варто пам’ятати про те, що внутрішня і зовнішня національна політика базуються на взаимоподчинении і координації.

Метою зовнішньої політики (згідно з буквою закону) є забезпечення національних інтересів і безпеки країни шляхом збереження мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за допомогою загальновизнаних норм і принципів міжнародного права.

Світова політика

У сучасному світі це напрям політики передбачає скоординовану діяльність держав і значущих міждержавних інститутів, спрямовану на рішення глобальних проблем людства, до яких відносяться: скорочення і ліквідацію зброї масового знищення, особливо ядерної, боротьба з забрудненням навколишнього середовища, бідністю, глобальним потеплінням, міжнародним тероризмом, організованою наркоторгівлею, розповсюдженням хвороб.

Єдино прийнятною світовою політикою 21 століття повинна бути політика, заснована на прийнятих повсюдно принципах міжнародної ввічливості та міжнародного права, співіснування в мирних умовах і взаємовигідного співробітництва, що призвело б до позитивних наслідків глобалізаційних процесів та створення «єдиного дому» – Космополиса.