Місце “народження” і поширення напою
Перший італійський вермут проводився в Турині. Це був далекий 1786 рік. Виноград, що росте в тих областях, перероблявся в сухе біле вино. А схили гір обростали ароматними травами. У виробництві трави заливалися цим вином і настоювалися деякий час. Вже тоді вважалося, що це в вермуті чи не найважливіше – його трав’яні відтінки смаку.
Пізніше, приготуванням вермутів зайнялися інші італійські заводи. Так на світло з’явилися торгові марки “Капрано”, “Мартіні”, “Чінзано”. Також свою продукцію став пропонувати французький виробник “Нойли Прат”. Всі вони тримали свої рецептури в найсуворішій таємниці. Кожна фірма додавала свої унікальні трави і квіти. І в наш час виробництво вермуту кожен винний дім проводить за своїм рецептурами. При цьому в процесі змішуються різні види сухих вин, і не обходиться без унікальних ароматів.
Як його вживати
Цей напій благородний і вживати його не варто, дотримуючись деяких нюансів. Його наливають в трикутні келихи, спеціально призначені для мартіні. Спеціальний тумблер для віскі гарний і для вермуту. Мабуть, навіть правильніше смакувати напій саме келихи для віскі, має товсте дно. Дегустація повинна відбуватися повільно, бажано за доброю, спокійною розмовою. Якщо ви почнете пити великими ковтками вино – ризикуєте швидко сп’яніти і до того ж, забезпечити собі страшний похмільний синдром.
Вермут, хоч і вино, але все ж – дуже міцне і добре розслабляє тверезий організм. Температура його повинна бути в межах 8-12 градусів. Більш теплий напій, швидше за все, виявиться дуже різким і несмачним.
