Правила успішної комунікації
Умінню говорити вчили ще в давнину. В античні часи кожна освічена людина навчався ораторського мистецтва, бо те, як він говорив, вказувало на рівень його розвитку. Однак не менш важливо й уміння слухати. Існують поняття ефективного слухання. Якщо ми чуємо мову, але не вникаємо в її суть, то говорять про неефективне слуханні. Німецький вчений Р. Бройнинг виділив наступні правила успішної мовленнєвої комунікації:
- Короткі пропозиції. Для розуміння довгих речень партнеру потрібна велика зосередженість, адже в придаткових пропозиціях може загубитися сенс питання. Думка в них повинна бути закінченою.
- Голос. Один з найбільш сильних інструментів переконання. Він діє не тільки на розум, але і на почуття. Голос здатний викликати симпатію або огиду. Це вербальний засіб спілкування з дітьми особливо важливо, воно допомагає налагодити контакт, зацікавити, спонукати до виконання яких-небудь дій. Монотонність мови призводить до невдач на цьому терені.
- Паузи. Вони не тільки посилюють увагу, як вже говорилося вище, але і заспокоюють, допомагають перевести дух всім співрозмовникам.
- Словниковий запас. Важливо не тільки якість слів, але і їх кількість. Так, в залежності від освіченості, людська пам’ять може видавати від 3 до 50 тисяч слів, а в спонтанної промови лише 3-12 тисяч.
- Дієслова важливіше іменників. Дієслова створюють наочність вираження, в той час як іменники – абстрактність. Причому бажано вибирати активну форму дієслова. Прикметників і зовсім краще уникати або використовувати по мінімуму, оскільки вони надмірно особисті.
- Однозначність тлумачення фраз. Якщо співрозмовник не розуміє сенсу вимовних слів, то і суть промови від нього буде далека. Двозначні слова або вирази можуть призвести до хибного розуміння сенсу розмови. Якщо монолог передбачає використання великої кількості спеціальних термінів, то бажано на самому початку промови розшифрувати, що розуміється під тим чи іншим словом.
