Юродивий
Як видно на фрагменті картини, він проводжає бояриню двоеперстием, не боячись покарання, адже юродивий на Русі був недоторканний.
Прообразом юродивого в веригах став чоловік, який торгував огірками. Художник зустрів його на ринку і умовив позувати, сидячи на снігу босим в одній полотняній сорочці. А після сеансу сам Суриков розтер йому ноги горілкою і вручив три рубля.
Потім художник зі сміхом згадував:
… першим обов’язком лихача за рубль сімдесят п’ять копійок найняв. Ось якийсь чоловік був.
Мандрівник з посохом
Подібні блукачі-паломники ще зустрічалися в Росії і в кінці XIX століття. Серед спадщини художника дослідники знаходили ескізи позируемого з різними поворотами голови, які Суріков, мабуть, писав по пам’яті. Це означає, що прототипом мандрівника був випадково зустрінутий людина, який погодився колись позувати художнику. Потім у Сурікова уявлення про композицію картини дещо змінилося, але того блукача вже було не відшукати.
Один з дослідників творчості художника (В. С. Кеменов) стверджував, що в образі цього мандрівника знайшли відображення риси самого Сурікова.
Крім того, відомо, що зображений на полотні посох художник випадково побачив у якийсь паломниця, шагавшей по дорозі в Троїце-Сергієву лавру. Злякавшись, що біжить за нею людини, розмахує аквареллю і кричав “Бабуся! Дай палицю!”, та кинула його і втекла. Вона подумала, що це розбійник.
Стоїть поруч зі священиком дівчина-черниця, списана з однією знайомою художника – дочки московського священика, яка готувалася прийняти постриг.
