«Тарас Бульба» – це твір, який несе в собі глибокі моральні питання. Це історична повість, у якій велика кількість дійових осіб. Вона була написана Гоголем в 1835 році.
Характери твору
У творі за повістю Гоголя «Тарас Бульба» можна вказати, що в творі фігурує велика кількість героїв, що представляють собою цілу галерею справді національних характерів. Вони відображають вигляд всього народу, його традиції, а також риси характеру, притаманні справжнім героям: самовідданість, героїзм, любов до батьківщини. З іншого боку, варто відзначити, що герої повісті зображені автором дуже реалістично. Їм притаманні звичайні людські почуття, які властиві кожному незалежно від епохи.
Образ Бульби
В роботі над твором за повістю «Тарас Бульба» необхідно також розповісти і про головного героя повісті. Це козак на ім’я Тарас Бульба. Цей персонаж не має реального прототипу в історії. Тарас є справжнім воїном, котрий багато побачив на своєму віку. Повернення синів з вчення – справжня радість для батька. Однак він здатний стримати свої емоції і не дає матері вдосталь намилуватися на своїх синів. Майже відразу старий козак починає збиратися в дорогу, щоб показати Остапа й Андрія життя на Січі.
Бульба відзначився під час участі у багатьох боях, він завжди прагнув першим рватися в бій. Йому не по серцю, що Польща чинила вплив на дворянство. Старий козак не схвалював того, що знатні люди прагнули бути схожим на поляків. Тарас Бульба – простий чоловік. Польські пани між тим принижували простих жителів, гнобили їх. У творі по повісті “Тарас Бульба” можна вказати, що старий козак встановив для себе три правила, згідно з якими можна було братися за шаблю. По-перше, якщо хтось не надає шанування старшим козакам; по-друге – якщо відбувалося знущання над православною вірою; в-третіх – правим справою для нього було підняти шаблю на бусурмана або турка.
Впертість старого козака
Твір по повісті «Тарас Бульба» можна продовжити тим, що на Січі події розвиваються не так, як планував Бульба. Відчуваючи побоювання, що сини самі себе сгубят в пустих гуляннях, він приймає рішення відправитися в Польщу. Однак кошовий не бажає порушувати мирний договір між державами і відмовляє старому козакові. І всі плани Бульби могли б так і не здійснитися, якщо б він не мав впертим і наполегливим характером. Старий козак вирішує організувати переворот. Кошовий позбавляється права влади.
Коли Тарас Бульба дізнається, що Андрій зрадив запорожців, він вирішує подивитися своєму синові в очі і після цього помститися йому за його вчинок. У творі «Тарас Бульба – головний герой повісті Гоголя» школяр може вказати, що вчинок Андрія суперечив тим цінностям, які були у Тараса і інших козаків. При цьому, вбиваючи сина, Бульба виносить вирок і собі як батькові. Адже серед загартованих у боях воїнів Андрій, на його думку, виявляється слабаком. У творі «Зрада у повісті “Тарас Бульба”,» школяр може прийняти ту чи іншу точку зору. Однак не можна дати однозначної відповіді, чиї цінності вище – служіння товариству або любов. Тарас Бульба і Остап жертвують своїми життями, але і для Андрія було потрібно чимало мужності, щоб залишити свою колишню життя і сім’ю заради коханої.
Головний герой і ставлення до товариству
У творі «Тарас Бульба – герой повісті Гоголя» школяр може підкреслити, що сенс життя козака – це служіння своїй вірі, а також захист батьківщини. Він готовий пожертвувати своїм існуванням за друзів, Україну та православну віру. Бульба погано ставиться до поляків і готовий битися з ними до останньої краплі крові. Також необхідно відзначити ставлення козака до товариству. Перед початком бою козак надихає своїх воїнів на перемогу, напуває їх вином, налаштовує на бій, захист рідної землі. Козак вважає, що не існує уз, які могли б бути міцніше, ніж товариство. Коли він гине, він також дбає не про себе, а про своїх однополчан. Він щасливий, що його друзі змогли поплисти від ворога. Заради своєї рідної землі і віри він жертвує своїм життям.
Твір «Андрій у повісті “Тарас Бульба”»: образ героя миролюбного
Під час довгої дороги на Січ Андрій розмірковує про гаряче улюбленої ним панночку. Красуню він побачив ще під час свого навчання в семінарії і тоді ж закохався з першого погляду. Панночка відповіла йому взаємністю. Коли після довгої розлуки Андрій знову зустрічається з дівчиною, він відчуває справжню радість і вирішує воювати за неї. Бульба вважає це зрадою і вбиває сина.
Описуючи ці події, можна зробити висновок про характер Андрія. Його цінності, протилежні тим принципам, за якими живуть брат і батько. Він не хоче війни, для нього головне – це мир і любов. Він милосердний і чуйний, незважаючи на те, що виріс серед тих людей, для яких головною цінністю є битва. Але в Андрія було свій світогляд. Він любив насолоджуватися красою в дрібницях, довгими прогулянками по місту. Його серце було наповнене любов’ю.
Образ Остапа
У творі по повісті «Тарас Бульба» можна окремо відзначити Остапа, старшого сина Тараса. Остап – упертий і гордий, він не прощає образ і готовий стояти до смерті за свою честь, навіть якщо вона виявилася зачеплену і жартома. Він скучає по своїй матері, хоче відпочити, однак відправляється на військові збори. А це говорить про те, що він шанує авторитет старших. Гарячність його характеру не заважає підкорятися наказам.
Остап проявляє себе як справжній чоловік у зіткненні з поляками. Він хоробро вступає в бій і не шкодує себе. У бою він демонструє вправність і силу. Незважаючи на те, що армія поляків перевершує за своєю чисельністю військо Тараса, одноплемінники його, на відміну від ворожої армії, діють безстрашно, жертвують собою. Вони б’ються не на життя, а на смерть, так як хочуть помститися за постійні набіги і віднесені життя дружин, матерів і сестер. Іншими словами, Остап не кровожерливий за своїм характером. Він стає таким, коли хоче постояти за рідний край.
Мужність Остапа
Коли Остапу стає відомо про те, що сталося з Андрієм, він сприймає цю новину досить спокійно. Він не намагається захищати брата, незважаючи на те, що його любить. Адже той зробив свій вибір, заважати йому в цьому не потрібно. Однак після цього вибору вони перестають бути братами і стають ворогами. І таке ставлення до зради може характеризувати Остапа як вірного своїм життєвим принципам. Навіть заради рідної людини він не поступається цими принципами. Перед читачем виявляється виключно сильний персонаж, для якого обов’язок перед рідним краєм виявляється понад усе.
Одна з найстрашніших картин в усій повісті – це загибель Остапа. Саме в цей момент він показує всю міць свого характеру. Герой не дозволяє ворогам насолодитися видом його болю. Від нього вони не почули жодного звуку, жодного прохання про помилування. Єдиний його крик був звернений до батька, і той його почув. І ця відрада значила для героя більше, ніж сльози матері або нареченої. У відповідь Остап почув, що батько любить його і підтримує в останню мить. Крім цього, герой почув, що його батько ще живий, а значить, їх справа ще не вмерло. Рідний край не залишиться без помсти до тієї пори, поки хоча б один бравий воїн живий.
