Річка Десна: характеристика, притоки, витік і гирло

Річка Десна тече по території європейської Росії і України. Починається вона в Смоленській області. На своєму шляху проходить повз шести великих міст. Це дуже мальовнича річка, в якій, крім того, водиться багато риби.

Характеристика річки Десни

Витік розташований на Смоленській височині, вважається, що річка починається в торфовищі Голубєв Мох в семи кілометрах від міста Єльні. Спочатку Десна протікає по Брянській і Смоленській областях Росії, а потім перетинає кордон і тече по території України. У межах України протікає річка через Чернігівську, Сумську та Київську області. У своїх верхів’ях Десна має низькі і заболочені береги. Нижче міста Брянська правий берег стає вище. Річкова долина Десни стає ширше після впадіння в неї великого припливу Сейму.

Куди впадає річка Десна, можна побачити на карті України. В кінці кінців вона впадає в Дніпро в північній частині міста Києва. Ріка Десна є другим за значимістю притокою Дніпра.

Лід встає на річці з грудня по квітень. Навесні спостерігається велика повінь, саме в цей період на деяких ділянках річки стає можливим судноплавство. Максимально ріка розливалася в 1931 році.

Джерело

Починається Десна на Смоленській височині. Колись річка брала свій витік з торф’яного болота Голубєв мох. Поруч розташована село з такою ж назвою. Але протягом тривалого часу тут проводився видобуток торфу, і природний стік річки був порушений. Видобуток почалася в 1936 році, велася в довоєнні, воєнні та повоєнні роки, болото було осушено. Воно було колись дуже великим (650 гектарів) і перспективним (запас торфу 15 мільйонів кубометрів). Зараз видобуток торфу тут не ведуть, і болото поступово відновлюється. Росте брусниця, журавлина, лохина. Невеликі сосни і берізки перемежовуються сфагнумом і болотяною травою. Недалеко від болота стоїть бетонна плита з написом «Витік річки Десна». Початок річки позначено чисто символічно, стелла стоїть посеред лісу. Характерні особливості Десни як річки стають видні тільки нижче села Прилепы, де зливаються кілька струмків, найбільші – Жуківка і Грамада.

Притоки

Протягом всієї довжини річки (1130 кілометрів) в неї впадає безліч невеликих водних потоків.

Всього приток річки Десни – 31. 18 з них впадає з правого боку, а 13 з лівої. З приток можна виділити Сейм – він самий довгий, довжина його – 717 кілометрів. Впадає у Десну з лівого боку. Потім виділяється правий приплив – Снів – з довжиною 233 кілометра, і впадає зліва Остер (226 кілометрів). Крім того, живлять своїми водами Десну: Убедь (97 км), Білоус (58 км), Шостка (57 км), Мена (56 км).

Устя

Річка Десна, пройшовши свій шлях, впадає у велику ріку Дніпро, четверту за довжиною в Європі. Гирло Десни представлено двома рукавами, один з яких називається Десенкою. У верхній частині він спеціально заповнений, щоб основна вода надходила тільки в один рукав. У місці злиття Десни з Дніпром можна побачити різницю в кольорі води. Води Десни мають світло-блакитний відтінок з-за присутності крейдяних частинок, які річка приймає в себе, проходячи через крейдяні відкладення. Дніпро має більш темний відтінок.

Транспортний шлях

Річка Десна мала транспортне значення ще в стародавні часи. Вона з’єднувала Київ і його околиці з басейном річки Дону і річки Оки. Десна придатна для судноплавства до міста Новгорода-Сіверського, який розташований в 535 кілометрах від місця впадання річки Дніпро. Нерегулярне судноплавство здійснюється до населеного пункту Жуківка, розташованого вище Брянська.

Перед війною річка Десна була судноплавна і до міста Брянська, але із-за багатьох факторів вона поступово міліє. Причиною тому вважають глобальне потепління клімату, вирубку лісів у водоохоронній зоні і видобуток торфу в районі витоку річки. У другій половині 20-го століття пароплави ходили лише в нижній течії від Чернігова до Києва. Зараз на початку 21-го століття вантажне судноплавство можливе тільки до Чернігова, і то в період високого рівня води. Вище можуть заплисти лише невеликі теплоходи.

Десногорское водосховищі

Найбільш значущим об’єктом на річці Десні можна вважати Десногорское водосховище. Воно розташоване в Росії на території Смоленської області і є ставком-охолоджувачем для Смоленської АЕС. Висота його над рівнем моря – 193 метри. Гребля розташована в місті Десногорську. Водосховище має значні розміри, довжина його – 44 кілометри, а ширина – 3 кілометри. Середня глибина становить 7,6 метра, а максимальна – 22. Водосховище почало наповнюватися водою в 1979 році.

У водоймі останнім часом почали розводити екзотичні для Росії види риб, так як навіть взимку вода тепла. Це представники, які живуть в озерах і річках Африки, – мозамбіцька сом і тілапія. Риболовля на водосховищі можлива влітку і взимку. Заборонено рибалити тільки під час нересту. Саме водосховище дуже мальовнича, і багато хто приїжджає сюди відпочити, а заодно і порибалити.

Риболовля на річці Десні

Риболовля на цій річці дуже популярна, всього в ній виявлено 35 видів риб. Рибалити на річку Десну приїжджають зі столиці Росії, так як вона знаходиться всього в двох десятках кілометрах від кільцевої Москви. На рибалку в тутешні місця можна дістатися за старим Калузькому шосе на рейсовому автобусі від станції метро «Теплий стан». Річка досить чистий, так як розташована далеко від усякої промисловості, що негативно впливає на екологію.

Вода прозора, тому риби в Десні багато. Тут водиться плотва, окунь, лящ, щука, єлець, краснопірка, марена, густера, щиповка, сом, сазан, голець, верховодка, минь. Часто можна піймати золотого або срібного карася, коропа, йоржа, піскаря. Бувалі рибалки виловлювали язя, підустів і жерехів. Цінні види риб, такі як вугор, стерлядь, минь, сом, марена і сазан, трапляються рідко. До Червоної книги на Україні внесено: стерлядь і марена. Більш рідкісні та бажані види риб зустрічаються в притоках Десни завдяки їх меншому забрудненню.