Як тільки згадуються ці, на перший погляд, здавалося б, звичайні ім’я і прізвище – Васильєва Тетяна, відразу ж спливають у пам’яті одні з кращих її кіноробіт. Це Сусанна з «найчарівнішою…», Енні з «Здрастуйте, я ваша тітка», хитра дуенья з однойменного фільму і, звичайно ж, завгосп Галина Василівна у Смирнова з «Закритої школи». Яка ж справжня Васильєва Тетяна, актриса, ролями якою захоплюються мільйони телеглядачів?
Дитячі роки, на жаль, не чудесні…
28 лютого 1947 року в Ленінграді народилася дівчинка, яка згодом стане однією з кращих радянських (а потім і російських) актрис. Її звали Таня Ицыкович.
Її татові, випускника економічного вузу, з-за національністю довелося влаштуватися тільки слюсарем. У Велику Вітчизняну війну він пішов на фронт. Мама зі старшою донькою Аллою переживала важкі воєнні роки в евакуації, вона тоді працювала вихователем в дитячому будинку.
Після того, як війна була закінчена, сім’я змогла возз’єднатися в Ленінграді. Тато почав працювати на заводі слюсарем-фрезерувальником. Незабаром у родині народилася друга донька Таня. Мама звільнилася з роботи і присвятила весь час вихованню дівчаток.
Сім’я Ицыковичей жила дуже бідно, адже працював тільки тато. Вони жили в звичайній для того часу комунальній квартирі, де розташовувалися ще кілька десятків людей. Але у маленької Танечки не виникало підозр, що вони живуть гірше за інших, так жили всі їхні сусіди. Пізніше актриса згадувала, як батьки намагалися балувати по мірі можливості своїх дочок, купуючи їм якісь простенькі ласощі або шматочок вершкового масла, яке так любила Таня.
Мрії, звідки ви взялись?
Чому в голову дівчинки закралася думка про те, що вона хоче стати актрисою, Тетяна Васильєва, біографія якої являє собою дивну суміш моментів везіння і обвалення надій, зараз не пам’ятає. Напевно, це передалося від мами. Та в юності грала в самодіяльному театрі, була активісткою і комсомолкою. На відміну від постійно закомплексованою молодшої дочки, вона була досить розкутою людиною.
Батьки не привчали її до театру, але Таня сама бігала на кіносеанси. Коли у сусідки по комуналці з’явився телевізор, дівчинка могла проводити перед екраном довгий час.
Шкільні заняття для Тетяни були сущим покаранням. І багато в чому це було пов’язано з тим, що у дівчинки починався панічний страх відразу ж, як учитель називав її прізвище. Трохи пізніше у неї з’явилися улюблені нею предмети — іноземна мова і література.
Сюрприз для батьків
Будучи школяркою, Васильєва Тетяна дуже довго не приходила на різні позашкільні заняття. А от у старших класах вона раптом потяглася до додаткового утворення. Вона почала відвідувати заняття в драматичному гуртку, завдяки якому і прищепилася любов майбутньої актриси на сцені. Завдяки акторства Тетяна могла хоча б на якийсь час втекти від себе справжньою.
Батьки не дозволяли їй їздити на додаткові заняття із-за того, що шкільна успішність у Тані була не така висока, як хотілося б. Тому, коли приходив час їхати на заняття, вона казала батькам, що йде займатися до репетитора.
Незадовго до закінчення школи Таня спробувала поговорити з батьками про своє вступі до театрального, але її не зрозуміли. Свого часу мама і тато отримали серйозну освіту, тому вони і запротестували в один голос. Дівчині довелося їхати в Москву під виглядом екскурсійної поїздки. У столиці вона подала документи одночасно в два місцевих внз і обидва (ВДІК і МХАТ) її взяли на підставі екзаменаційних оцінок і результатів навчання в середній школі.
Вибрала вона МХАТ, тому що в Гітісі зробили фото Тетяни Васильєвої і зняли на кіноплівку, а дівчині страшенно не сподобалося власної особа.
Будучи безмежно щасливою від своєї перемоги, вона відправляє телеграму додому, сповіщаючи батьків про свій вступ. Але ті не розділили її радість. В Москву приїхав тато, будучи впевненим у тому, що його дочки було неможливо без блату і грошей пройти всі етапи конкурсної боротьби. Він відразу ж пішов в деканат з проханням про те, щоб Тетяну відрахували. Але педагогам вдалося відстояти талановиту дівчину. Папа поступився. На жаль, він до кінця життя так і не зміг повірити у щасливе майбутнє своєї дочки, тому що не дожив до того дня, коли Таня почала блищати на сцені.
Театр і вона
Життя Тетяни Васильєвої розквітла яскравими фарбами. Після закінчення навчання вона поступила на службу в Театр Сатири. Саме в цих стінах вона провела чотирнадцять найкращих у творчому плані літ. Вона виходила на сцену в чудових виставах, які потім стали хітовими кінострічками. Чого варті «Горі від розуму» і «Ревізор». Разом з нею грав Андрій Миронов, що багаторазово збільшувало успіх постановок.
Оскільки Васильєвої подобалося періодично відкривати в собі щось нове, вона перейшла в театр ім. В. Маяковського, пропрацювавши під його склепіннями дев’ять років, а потім і в театр «Школа сучасної п’єси».
Як поєднати кіно і мистецтво?
Так як з часом у неї склався досить щільний графік, Васильєва з величезним трудом поєднувала гру на сцені і кінозйомки (вона вже давно паралельно знімалася в кіно). На поступки їй йшли досить рідко, навіть не намагаючись підлаштувати під неї робочий розклад. Траплялося робити прогули. Саме з цієї причини звільняли з театрів ім. В. Маяковського і Антона Чехова.
Також як і інші актори, які намагаються реалізуватися себе на інших, досі незнайомих теренах, надійшла і Тетяна Васильєва. Вона стала ведучою ток-шоу «Між нами, дівчатками», висвітлюючи побутові, соціальні проблеми, які цікаві жіночої аудиторії.
Кіномистецтво в її житті. Початок
Біографія актриси Тетяни Васильєвої не буде повною без згадки про її ролі в кіно. Пропозиції про зйомки їй почали надходити відразу ж, як дівчина закінчила театральний вуз. Правда, спочатку це були фільми-спектаклі. Її дебютна роль була в дитячому пригодницькому фільмі «Вдивіться в це обличчя» у 1972-м. В цьому ж році вийшли ще дві картини з її участю.
Помітили починаючу актрису через три роки, коли вона знялася в одній з кращих комедій радянського кінематографа – «Здрастуйте, я ваша тітка!». Тетяна була затверджена не невелику роль Енні. У 76-му вона знімається в нових стрічках, але справжню популярність їй принесла роль дуеньї в однойменному фільмі 1978 року.
Вісімдесяті роки
Наступні вісімдесяті принесли Васильєвої неймовірну популярність. Пропозиції посипалися на неї, як з відра. Вона знімалася в стрічках, знятих з вистав. За 1984 рік вона працювала над чотирма картинами – «Пеппі Довга панчоха», «Перш, ніж розлучитися», «Космічний коханець…» і «Три відсотки ризику».
А потім настав 1985 рік, коли на екрани вийшла романтична комедія «найчарівніша і найпривабливіша», в ній Васильєва зіграла роль психолога Сусанни, колишньої однокласниці Надюши Клюєвої. У цьому фільмі вони ще раз працювали в одному кадрі з Іриною Муравйовою (до цього доля їх звела сім років тому на зйомках картини «Дуенья»). Сусанна навчала подругу науковим методам зваблювання і давала поради, як підкорити місцевого красеня Володю Смирнова (його зіграв Олександр Абдулов).
Слідом за цією картиною виходило ще багато цікавих фільмів, які тепер неможливо уявити без Васильєвої.
Складні дев’яності
В дев’яності, які були дуже складними для російського кінематографа, Васильєва Тетяна залишилася в професії і продовжила цілком успішно зніматися в кіно. У 1992-му вона зіграла в драмі «Побачити Париж і померти» з Дмитром Маліковим. У цьому фільмі вона перевтілилася в Олену Орєхову — маму геніального піаніста, яка намагалася зробити все можливе, щоб її син поїхав у Францію на музичний конкурс. Завдяки цій ролі Васильєва отримала “Ніку” і нагороду “Кінотавра” за кращу жіночу роль.
Але і про комедіях вона не забувала, зігравши в «Бабія 2», «Нареченого з Майамі», «Геніальною ідеєю»…
Серіали
Незважаючи на зашкаливающую популярність, Васильєва Тетяна не відмовляється і від роботи в серіалах. Мабуть, найбільш запам’ятовуються, що вийшли останнім часом картинами з її участю, можна назвати «Свати» (шостий сезон) і проект «Закрита школа».
У «Сватах» у неї не головна, але дуже яскрава роль — мами Лариси Вікторівни Буханкиной і тещі Мітяя (Дмитра Олександровича Буханкіна). Вікторія Вікторівна пропагує здоровий спосіб життя. Вона приїжджає провідати дочку, але їй так подобається в селі, що вона виявляє бажання залишитися тут назавжди — з дочкою, зятем та онуком.
У містичному трилері «Закрита школа» Васильєва була затверджена на роль Галини Василівни Смирнової — завгоспа елітної школи-інтернату. Це жінка з досить важкою долею. Її особисте життя зазнала краху, єдина дочка відмовилася підтримувати з нею всілякі відносини. Але мешканці школи навіть не підозрюють про її сімейну драму, тому що Смирнова ретельно від усіх це приховує. Засновника і директора школи «Логос» Віктора Миколайовича Полякова (актор Антон Хабаров) вона любить, як власного сина. Тому, як тільки у нього з’являються проблеми, вона тут же кидається на допомогу.
Героїня Васильєвої — добрий, але суворий і справедливий чоловік. Вона завжди говорить людям прямо в очі те, що про них думає, схильності до подхалимажу у неї немає. Для неї ця школа — як рідний дім, про який вона знає все до дрібниць, адже багато років тому вона працювала в дитбудинку, раніше розташовувався в садибі, в якій тепер ця школа.
Про особисте…
Біографія Тетяни Васильєвої та особисте життя цієї актриси вже кілька десятиліть цікавить шанувальників її таланту.
Зі своїм першим чоловіком, актором Анатолієм Васильєвим, зараз більше відомим, як дідусь Анатолій Анатолійович Ковальов з «Сватів» вона познайомилася в 1969 році на сцені театру Сатири. Нехай до шлюбу був непростий. Васильєву дуже подобалося, як Тетяна його смішила. Він просто не знав, що вона була закохана і як могла, завойовувала предмет свого обожнювання. Поступово, від звичайної констатації того, що в молодої жінки прекрасне почуття гумору, справа дійшла і до любові. Особисте життя Тетяни Васильєвої з моменту знайомства з першим чоловіком стала дуже щасливою. Вони з Анатолієм одружилися у 1973-му, а через 5 років у подружжя народився син Філіп. Хлопчик не хотів ставати актором, як і батьки, тому він навчався на юриста. Але потім він змінив свою точку зору, закінчив ВДІК, почав акторську кар’єру.
Другий шлюб. І останній
Сім’я Васильєвих (Тетяна після одруження взяла прізвище чоловіка) була міцною до 1983 року, коли у Тетяни почався службовий роман з Георгієм Мартиросяном. Жінка зрозуміла, що її почуття дуже серйозне, тому подає на розлучення і незабаром виходить заміж вдруге.
Анатолій Васильєв був дуже ображений вчинком коханої дружини. Багато років він уникав з нею і сином усіляких контактів. Колишня сім’я зустрілася лише через 26 років на театральній сцені, вони грали у виставі «Розіграш».
З Мартиросяном Тетяна прожила дванадцять років. Від нього народила свою другу дитину — дочку Єлизавету. Так само, як у свій час Філіп, Ліза ні за що не хотіла ставати акторкою. Але… гени взяли своє. Відучившись на журфаці і попрацювавши дизайнером, вона все ж продовжила сімейну династію.
Діти Тетяни Васильєвої – досі її єдина любов і щоденна гордість. Вона досі з усіх сил допомагає їм, можливо, це і гіперопіка з її боку.
З другим чоловіком Васильєва оформила розлучення в 1995 році. Досі вона не бажає ні з ким вступати у відносини.
Правда, час від часу Станіслав Садальський любить підлити масла у вогонь, розповідаючи про їх з Тетяною романі. Але Васильєва завжди говорить, що їх зі Станіславом пов’язують давні, виключно дружні стосунки.
