Що значить “не поминай лихим словом”? Походження, синоніми

Прислів’я та приказки. Приклади з літератури

Прислів’я та приказки є надбанням російського народу, вони виражають загальний або колективний досвід, що несе узагальнену думку. Аналогами висловом можуть бути такі прислів’я або приказки, як: «не буди лихо, поки воно тихо», «лиха біда – початок», «лихий споро – не скоро помре».

В літературі також можна зустріти подібне. Наприклад, А. С. Пушкін – «Ну…прощайте…не згадуйте мене лихим словом», А. П. Чехів «Вірочка» – «Не поминайте лихом! Спасибі за все!». Крім традиційного значення цього виразу, часто читач може відчути певний емоційний штрих: «Мені так сумно з тобою розлучатися, якщо чимось образив, пробач мене».

Первісне значення виразу

Що може означати фраза «не поминай лихим словом»? Ще з давніх-давен прийшло до нас це вираз. Хоча спочатку воно виглядало наступним чином: «Небіжчиків не поминайте лихом». Так як вважалося, що для людини, що відправився в царство мертвих, буде на шкоду все сказане про нього зле. Для того щоб він був прийнятий «там», для його ж блага потрібно говорити про нього тільки хороше. Більше того, тих, хто не дотримувався подібне правило, чекали, в свою чергу, нещастя. Дуже часто в давні часи до померлим людям відчували страх, наділяючи їх надможливостями. Вірили, що покійники можуть «помститися» всім тим, хто наважився говорити про них погано після їх смерті.

Повір’я подібного роду з’явилося неспроста, оскільки завдяки йому вдавалося стримувати людей. Це був якийсь заклик до поваги покійних. Після смерті вже жодна людина не зможе ніколи і нічого сказати в своє виправдання, тому як би закликали не говорити поганого про покійних. Також в народі був відзначений такий факт: якщо про людину говорять зі злістю і ненавистю, то його можуть підстерегти нещастя. Всі злі слова ніби «прилипали» до нього, щоб цього не відбувалося, в народі використовували ряд виразів-заклинань, які могли відвести невдачі і біди. «Не поминайте лихом!» – що означає свого роду «відворот» від біди. Також в старовину фразеологізм використовували, коли вирушали в далеку дорогу, прощаючись на довгий час.