Біологічна рекультивація
Етап біологічного відновлення виконується після закінчення технічної частини. Він передбачає відновлення родючих властивостей грунту.
Цілі біологічної рекультивації:
- відновлення родючості земель;
- відновлення природного ґрунтоутворення;
- підвищення рівня самоочищення і регенерації;
- відродження флори і фауни;
- висадка на пошкодженої території рослин, які добре пристосовуються і володіють високими показниками регенерації;
- цільове використання.
Жодний з етапів не можна пропускати або порушувати, так як кожен має свою власну важливість. У завершенні процесу проводиться посадка лісових свіжих масивів – її називають лісовий рекультивацією.
Рослини, що використовуються для рекультивації
Рослини для рекультивації ґрунтів необхідно підбирати у відповідності з наступними вимогами:
- вони повинні бути адаптовані до місцевих ґрунтово-кліматичних умов;
- це повинні бути «корисні рослини», тобто ті, які використовуються в лісовому та сільському господарстві.
Відмінним варіантом стане засівати землі лікарськими рослинами. Важливою умовою є здатність трав в короткі строки створювати замкнутий і міцний травостій, стійкий до смывам. З рослин, які використовуються для поліпшення якості грунту і землі, можна виділити:
- Червона конюшина – це хороший джерело накопичення атмосферного азоту корисними бактеріями. Особливі грунту для такого рослини не потрібні.
- Тимофіївка лугова – світлолюбна, володіє високою зимостійкістю, стійка до затоплення.
- Вівсяниця лугова – злак, що володіє потужною кореневою системою. Стійкий до скошування і швидко відростає, довговічний і морозостійкий. Не вибагливий до вологи.
- Черемша – трав’яниста довговічна рослина, один з найбільш ранніх джерел вітамінів в лісі. Листки вживають в їжу в якості інгредієнта гарячих страв, пирогів і хліба, а також в сирому вигляді.
Для рекультивації кар’єрів застосовується багаторічні трави і деревно-чагарникова рослинність. Завдяки рослинам послаблюється процес ерозії ґрунту, підвищується стійкість укосів.
