Соціальний аспект
Конфуціанство в Китаї формувалося в першу чергу як соціально-етичне вчення. В ті часи мислителів не хвилювала онтологія і питання посмертного існування.
Їх цікавило інше. А саме: як повинен вести себе людина? Які треба відчувати емоції і почуття по відношенню до близьких і до сторонніх? Як правильно поступати по відношенню до нижчестоящим і до тих, хто вище тебе за статусом? Яким має бути устрій держави? І найголовніше – як утихомирити Піднебесну?
Такі питання виникали тому, що протягом згаданого вище періоду Китай був поділений на цілий ряд незалежних царств, що вели між собою постійні війни. Люди пам’ятали про колишніх спокійних часах, коли на чолі країни стояли мудрі імператори.
Прихильники конфуціанства намагалися всіляко посприяти відновленню стародавніх ритуалів, правил поведінки, соціальних норм. Тому вони й вивчали, а згодом коментували древні канони, намагаючись до суспільства і уряду донести свої ідеї.
Коли вже конфуціанство в країні офіційно закріпилося, то став формуватися відповідний канон. Мислителі почали уніфікувати стародавні тексти, складати списки канонічних книг, навіть створили культ Конфуція з відповідними церемоніями.
