Своєрідність вчення і родовий культ
Стародавнє конфуціанство є вельми цікавим перебігом. Його своєрідність полягає в тому, що Конфуцій як засновник практично нічого нового не вніс. Він виступав лише за узаконення і беззаперечне виконання сімейно-родових обрядів, що склалися сотні років тому, а також дотримання традицій і законів.
Вище всього в релігії конфуціанства стояв культ предків. Він вважався стрижнем китайських релігійних обрядів та вірувань. І масштаби культів предків з їх ієрархією і значущістю є прямим тому підтвердженням.
Сім’я – це низова осередок. У кожної повинен був мати свій храм або як мінімум молитовня. Вони необхідні для здійснення в них у встановлений час обрядів сімейного культу.
Кожен рід, відповідно, повинен був заснувати свій храм предків, присвячений засновникам генеалогічного древа. У більш великих суспільних груп були ще більш вражаючі споруди. Взагалі, принцип був такий: чим вище соціальне становище людей – тим масштабнішими були їхні храми. Чиновники мали по одному. Вельможі – по три. У князів було по п’ять храмів, а в імператора – сім. Простолюдини ж влаштовували культ в оселях.
