Що таке іносказання, і як його використовують для передачі авторської думки на письмі

Що таке іносказання: приклади в літературі

Іносказання можна вважати особливістю літератури як виду мистецтва. Цілі твори будуються за цим принципом. Російські народні казки, байки Езопа, розповіді Гаршина, п’єси Метерлінка, казки Уайльда створювалися за допомогою цієї особливої мови. Саме приклади з літератури допоможуть розкрити зміст поняття іносказання. У казці Щедріна «Коняга» є алегоричні образи коней як представників різних станів. У народних піснях сімейна пара уподібнюється парі птахів: голубів, павичів або соколов.

У ліричних творах ця особливість літератури зустрічається навіть більше, ніж у прозі. У поета Геннадія Айгі иносказательность відчувається в кожному слові. Його вірші подібні до шифру, який розгадати здатний далеко не кожен чоловік. Автор, чиї рядки ще більш иносказательны, ніж у Геннадія Айгі – це Володимир Козаків. У його творах немає цілісності, але є нескінченне повторення слів-образів. Наприклад, «дзеркало», «годинник», «чай» зустрічаються дуже часто в його творах, нерідко змінюючи свій зміст.

Найяскравіше іносказання проявляється у фантастиці. Автори подібних творів передають реальні явища життя через вигадка. Використання численних прийомів іносказання дозволяє зримо і образно передати те, що відбувалося тисячі років тому або відбуватиметься в майбутньому.