Точка беззбитковості в процесі дослідження ефективності
Мінімальний обсяг продажу, необхідний для відшкодування всіх витрат, визначає рівень беззбитковості підприємства. Розрахунок рівня беззбитковості здійснюється за допомогою трьох показників:
- обсяг продажів;
- рентабельність по маржинального прибутку;
- постійні витрати.
Постійні витрати – це ті витрати, які не залежать від обсягу продажів. До таких відносять: витрати на рекламу, витрати на оплату праці, витрати на оплату комунальних послуг і т. д. Маржинальний прибуток – це різниця між одержаною виручкою від реалізації продукту і змінними витратами на виробництво самого продукту. Рентабельність по маржинальної прибутку обчислюється відношенням обсягу маржинального прибутку до обсягу продажів, помноженим на 100 %. Величина перемінних витрат залежить від об’єму продажів. Якщо обсяг продажу зростає, то і величина змінних витрат збільшується, і навпаки.
Точка беззбитковості показує обсяг виручки, що забезпечує беззбиткову, але і безприбуткових роботу підприємства. Рівень беззбитковості з часом змінюється. Однією з головних проблем розрахунку рівня беззбитковості є сортування витрат на змінні і постійні. Змінні витрати забезпечені збутовою діяльністю готової продукції. Постійні витрати асоціюють з амортизацією основних засобів та управлінням підприємством.
Обчислення точки самоокупності відіграє велику роль у підтвердженні інвестиційних проектів. При грамотно спланованому проекті, забезпечені платоспроможністю споживачів обсяги діяльності, значно перевершують ступінь самоокупності. Загалом, аналіз точки беззбитковості, поряд з маржинальним аналізом, відіграють важливу роль у плануванні матеріальних потоків і виробництва і дуже широко застосовуються в діяльності компанії.
