Багато покоління вихователів, психологів і дослідників людської особистості дискуссируют про те, що таке духовно-моральні орієнтири людини і яка їх сила впливу на гармонійний розвиток особистості. Причому кожна група називає практично ідентичні (з незначними відхиленнями) норми поведінки. Що ж це за чинники, які суттєво впливають на якість життя людини?
Що таке духовно-моральні орієнтири?
Під цим терміном зазвичай розуміється сукупність правил взаємодії з суспільством і моральні принципи, шаблони поведінки, на які людина орієнтується для досягнення гармонії в житті чи духовному розвитку. До цих правил належать:
- Мораль та її складові: совість, милосердя, свобода, обов’язок (патріотизм включно) і справедливість.
- Моральність: у цей термін вкладається суть високого вимоги людини до самої себе в плані його діяльності, спрямованої як у зовнішній світ, так і у внутрішній. Основні моральні орієнтири – це потяг до добра і смирення, відмова від вчинків, що приносять шкоду як суспільству, так і собі, а також духовний розвиток своєї особистості.
- Етика спілкування передбачає тактовність і повагу до інших, дотримання цих норм робить життя людини прийнятною в суспільстві, без осуду або гоніння.
Хто встановив ці нормативи?
Практично всі соціально адаптовані групи, касти і нації беруть за орієнтир основні заповіді релігії, яку вони сповідують, або вчення авторитетних мудреців.
Наприклад, якщо людина віруюча, то він обирає для себе як духовного орієнтиру Біблію, Коран чи Бхагавад-Гіту, а якщо атеїст, то цілком може наслідувати вчення Конфуція або Стівена Хоккинга.
Що дає аморальна життя?
Що таке духовно-моральні орієнтири для людини, яка йде проти правил системи і не бажає жити за загальноприйнятими заповідям? Адже є нігілісти, які заперечують всіх і вся, хіба вони щасливі у своєму маленькому світі, який дуже обмежений їх зневіреним протестом. Деякі зараховують до них анархістів, але останні заперечують тільки влада людини над іншою істотою, панування моральних норм вони цілком прийнятні.
Життя таких людей насправді сумна, і на схилі років більшість з них все ж розгортають свій погляд до вже постигнутым іншими людьми моральних цінностей та пов’язаних з цим вчинків, доводячи тим самим, що духовна складова – це потужний кістяк кожного видатного суспільства.
