Територіальні діалекти
Найвідоміші діалекти — територіальні. Якщо запитати у будь-якого школяра що таке діалект, то він згадає саме про них, а може, навіть і приведе приклад. Насправді всім нам добре відомі говірки і прислівники такого типу, слівця подібного роду є практично в кожному місті. По-іншому їх ще можна назвати регионализмами, але зміст залишається той самий.
Наприклад, в Сибіру прибудову до будівель називають словом “пристрой”, а звичайний файлик для зберігання аркушів паперу “мультифорой”. “Кулема” — людина, яка безумовно не поспішає, повільний і гарний, а “шанежками” називають здобні булочки. Двері тут можна “замкнути”, а не закрити, а гуляти піти в “обутках”, так сибіряки називають взуття.
На Далекому Сході, що межує з азіатськими країнами, нормально буде запропонувати компанії піти в “чифаньку”, невелике китайське заклад з їжею. Життя на узбережжі теж дає про себе знати, любителів безкоштовної халяви тут називають “чайками”, а набережну коротко обзивають “набка”.
Що стосується південних народів, то в Краснодарському краї, наприклад, прийнято абрикоси називати “жерделой”, а гарбуз “гарбузом”. Кубанці величають ходу “шкандыбью, шкарпетки “валянками”. Ну, а якщо раптом хто набридне безглуздою балаканиною, то в свою адресу неприємним буде почути “ти мені голову розбив уже”.
