Що таке дані? Коли ми чуємо це слово, то у нас, як правило, виникають асоціації з інформацією. Однак це зовсім не одне і те ж. Чим відрізняються дані від інформації? Які ще існують значення у слова «дані»? Про це розповімо в нашій статті.
Слово у словнику
У словнику є три визначення слова «дані».
Відмінність даних від інформації
Що стосується першого значення, то тут необхідно зробити застереження. Хоча слова «дані» та «інформація» часто використовують як синоніми, між ними є велика різниця. Термін «дані» – похідна від латинського data – факт, тоді як термін «інформація» від informatio – повідомлення, роз’яснення. Звідси випливає, що:
- дані є сукупністю відомостей, які зафіксовані на конкретному носії у формі, прийнятною для зберігання, обробки та передачі.
- інформація є результат дій, що виражаються в аналізі і перетворення даних, що вживаються з метою вирішення певних завдань.
Нижче розглянемо, що таке дані в значенні здібностей.
Здібності: визначення слова
Що таке дані як здібності? Відповідь на це питання наступного. Здібності розглядаються вченими в якості особистісних властивостей, які є неодмінною умовою для успішного здійснення якого-небудь роду діяльності.
Згідно з визначенням психологів, здібностями називаються властивості функціональних систем організму, які реалізують певні психічні функції. Дані системи мають індивідуальний рівень виразності і виявляються в досягненні успіху і в якісному своєрідності, яка характеризує освоєння і реалізації діяльності.
Здібності розвиваються в процесі діяльності (наприклад, навчальної) з задатків. Задатки – це первинні особливості, дані природою при народженні і формуються в процесі розвитку.
Формування здібностей
Задатки – це, як правило, особливості фізіологічні та анатомічні, що стосуються: рухового апарату, будови тіла, органів чуття, властивостей мозку. Розглядаючи питання про те, що таке дані як здібності, потрібно розуміти, що задатки самі по собі не містять здібностей і не є гарантією їх розвитку. Вони можуть трансформуватися в здатності чи ні.
Це залежить від виховання і діяльності індивідуума. Якщо ці фактори відсутні, то навіть серйозні задатки не перейдуть у здатності. І, навпаки, при належних вихованні та діяльності з маленьких задатків можуть «прорости» здібності, які перебувають на досить високому рівні. Таким чином, здібності не просто виявляються в процесі діяльності, вони в ній.
Схильності й обдарованість
Із здібностями тісно пов’язане таке поняття, як «схильності». Вони позначають відношення людини до тієї чи іншої галузі діяльності. Схильності є її мотиваційним компонентом. При відсутності схильності якийсь вид діяльності може взагалі не початися, а відповідна їй здатність не буде сформована. З іншого боку, якщо справа не буде успішним, схильності не будуть виявлені.
Поняття «обдарованість» також невіддільне від здібностей. Обдарованість розглядається як комплексне явище, що характеризується якісно своєрідним поєднанням здібностей. Від цього поєднання залежить – буде досягнутий більший або менший успіх у тому чи іншому виді діяльності. При цьому потрібно підкреслити, що обдарованість не забезпечує успіху, а лише дає можливість його досягти. Детальніше про обдарованість буде сказано нижче.
Розвиток здібностей: види і рівні
У психологічній науці здібності людини поділяються на кілька видів. Серед них перебувають:
При виникненні екстремальних ситуацій, коли необхідно вирішити завдання підвищеної складності, завдяки стресової реакції, ті чи інші здібності людини можуть посилитися, або відновитися.
У психології виділяється кілька рівнів розвитку, на яких знаходяться здібності, які не є стадіями.
Таких рівнів зазначається чотири.
Про обдарованість, талант і геніальність
Виникає питання, а яке місце у розвитку здібностей займає обдарованість? Уявлення про неї пов’язується зі словом «дар», під ними розуміють високі задатки, якими природа обдаровує окремих людей. Що стосується задатків, то в їх основі лежить спадковість або ж особливості, що з’являються в період розвитку в материнській утробі.
Тому обдарованість розуміється як свідчення високого рівня здібностей, які грунтуються на природній схильності. А талант і геніальність розглядаються як два рівня обдарованості.
Вчені бачать між талантом і геніальністю відміну якісне, а не кількісне. Результатом прояву таланту є оригінальність, тоді як продукт, «що видається» генієм, – це простота. Деякі психологи вважають, що геніальність не народжується раптом, вона розвивається з таланту, який багато років працює над якістю.
Але існує й інша точка зору, відповідно до якої, талант і геніальність – це не стадії розвитку обдарованості, а психологічні якості, які є досить різними. Так, якщо талановитий чоловік може і не застосовувати свій талант, то геній – це заручник геніальності, який не може не працювати в області своєї обдарованості, для нього це буде покаранням.
