Первісний зміст
Спочатку французи називали анекдотами не які-небудь забавні гуморески, а короткі історії з життя тієї або іншої історичної особи. Першим анекдотом такого типу є твір Прокопія Кесарійського “Таємна історія”. Пізніше анекдотами стали іменувати невеликі історії жартівливого характеру, як правило, на політичну тематику. Особливу популярність вони отримали в Західній Європі в епоху Ренесансу (тоді такого роду розповіді були відомі під назвою фаблио і фацеции). На території Росії анекдот став популярним у другій половині XVIII століття. Починаючи з другої половини XIX століття під анекдотами стали розуміти смішні історії на найрізноманітнішу тематику.
Перша поява
Відповісти на питання про те, що таке анекдот, і в чому його сенс, дуже легко, а от спробувати зрозуміти, коли вперше з’явилася анекдотична історія з гумористичним відтінком – завдання не з легких. Що там, навіть досвідчені фахівці не можуть дати точну відповідь на це питання. Проблема полягає в тому, що подібного роду гуморески відносяться до усної народної творчості, а тому немає нічого дивного в тому, що зараз залишилося так мало анекдотів з давнини.
