Професія жокея – це так легко, як здається?

В наші дні значення слова “жокей” відомо обивателям не стільки в його прямому значенні, скільки за відомої марки виробника кави. Однак, якщо зацікавитися, неважко виявити, як багато незвичайного, захоплюючого і дивовижного ховається за цим простим, нічим не примітним слівцем.

Хто такі жокеї?

Кілька сотень років тому заможним особам вважалося звичним і навіть необхідним мати при собі стайню з кількома видатними кіньми, якою можна було б хвалитися перед особами аналогічного достатку. Само собою, догляд за кіньми – справа непроста, з елегантністю цих самих осіб ніяк не сполучається. Цим займалися жокеї – слуги при стайнях.

Сьогодні роль коней та їх застосування в світському суспільстві помітно змінилося. У зв’язку з цим зріс і престиж такої професії, як жокей. Тепер це не просто слуга-чорнороб, але серйозно навчена людина, умілий професіонал і просто сміливець з цілим вагоном обов’язків.

Чим вони займаються?

Жокей – це відповідальна робота. У такої людини є цілий список всіляких функцій різного ступеня складності. Ось деякі з них:

  • Управляти конем на скачках.
  • Обирати на свій розсуд, тактику ведення перегонів на іподромі.
  • Виробляти місті галич коней в сідлі.
  • Брати участь у випробуваннях молодняку.
  • Брати участь у тренуваннях.
  • Показувати коней на аукціонах.
  • Брати участь в організації та проведенні змагань-стрибок.
  • Стежити за тим, як доглядають за кіньми, чим їх годують, контролювати їх ковку.

Чомусь прийнято вважати, що за участь в перегонах жокеї отримують мало не тисячі доларів, а за перемогу – так взагалі мільйони. Звичайно, є успішні професіонали, яким вдалося сколотити стан на іподромах, але таких щасливчиків не більше, ніж, наприклад, розбагатілих старателів або шукачів перлів. Далеко не всі жокеї виходять на пенсію багатими. І вже тим більше мало хто йдуть “зі сцени” цілими і неушкодженими, а не в інвалідних візках.

Якими фізичними якостями повинен володіти жокей

Якщо говорити про фізичні особливості, це ремесло більше підходить невисоким людям. Справа в тому, що на змаганнях існує обмеження по вазі вантажу, який може нести на собі коня, – до 52,5 кілограмів. Співвідношення зросту і ваги, такої маси при хорошій фізичній підготовці вдається домогтися, в середньому, людям не вище 150-167 сантиметрів.

Які риси характеру необхідні жокею

Якщо говорити про моральних якостях, до них вимог куди більше. Ось лише деякі з них:

  • Терпіння. Жокей – це не тільки дресирувальник. Перш, ніж кінь почне слухатися, буває, доводиться долати досить довгий період взаємної недовіри. І потім, жокеям адже доводиться мати справу не тільки з кіньми, але і з людьми – тренерами і господарями, які часом бувають набагато гірше.
  • Сміливість. Жокей – це дуже небезпечна професія. Завжди є ризик помилитися, впасти з коня, потрапити під копита інших скакунів. Потрібно володіти дуже сміливим характером, щоб наважитися прийняти участь у скачках.
  • Міцні нерви. Йому часто доводиться приймати відповідальні рішення прямо під час гонки на швидкості близько 65 км/год. На це здатна тільки людина з неймовірно міцними нервами і залізною рішучістю.
  • Мужність. Жокей – це, в певному сенсі, спосіб життя. Вершники прив’язуються до своїх коней, звикають до них, а коли доводиться розлучатися (з-за сварки з господарем, травми коні або самого вершника), необхідно велику мужність, щоб пересісти на нового скакуна.
  • Вміння програвати. Життя жокея – це не тільки перемоги, але й поразки. Якщо б всі вони здавалися, програвши один раз, кінний спорт давно зник би назавжди.

Само собою, це лише частина списку, однак навіть ця частина ясно дає зрозуміти, що ремесло жокея набагато складніша і небезпечніша, ніж можна подумати, подивившись кілька трансляцій на спортивних каналах. За прекрасною поставою і вінцями слави приховується чимало важкої, виснажливої роботи і психологічних “вивихів” наїзника.