Принцип об’єктивності: визначення, особливості, функції і роль

Об’єктивне дослідження та об’єктивність у розвитку

Принцип об’єктивності чітко сформульований філософією. Є свої варіанти у психології і соціології, загальна енциклопедичне думку. Характерно, що практично всі джерела визначають лукавість пізнання об’єктивного.

Принцип об’єктивності розглядає існування об’єктивної реальності, предметів і явищ незалежно від наших чуттєвих сприйнять і суб’єктивних відносин.

Це науковий принцип, який орієнтує дослідника на розуміння певної суб’єктивності тієї інформації, з якою йому доводиться працювати, вміння оцінити ступінь цієї суб’єктивності, вміння і прагнення мінімізувати будь-яку суб’єктивність, що спотворює реальний стан справ.

Можна сказати по-різному, але сенс об’єктивності завжди один – вона ніколи ні від чого не залежить, але дає можливість суб’єктивного пізнання:

• об’єктивно пізнати саму себе й об’єктивне.

Об’єктивно дослідження чи ні – не завжди можна визначити в самому початку, але прагнути до цього все ж таки слід. Принципи об’єктивності дослідження – це перш за все:

• ніякого переваги об’єктивного на тлі, що діє свідомо, суб’єктивного;
• віддаючи належне шляху, обраному суб’єктивним, не слід забувати про зворотній вплив, який гарантовано забезпечить об’єктивне у відповідь на будь-яке свідоме дію.

Не можна не приділяти належну суб’єктивну. Воно має не менше значення в пізнанні об’єктивного. Приклад з двома позиціями зі сфери ІТ-технологій – об’єктивна закономірність:

• ситуація гранично об’єктивна саме тим, що невірне суб’єктивне дало швидкий старт розвитку через примітивні технології – це набагато швидше, ніж якщо б в кінці минулого століття здобули верх об’єктивні реальності віртуального світу і ІТ-технологій взагалі.

Об’єктивне – це фундамент, але суб’єктивне – це будівельник, який робить фундамент могутніше і міцніше. Помилки суб’єктивного об’єктивне не прощає, але існувати, особливо розвиватися, об’єктивне без суб’єктивного не може.

Та й потім, якщо людини не буде … об’єктивного теж не стане – адже воно відображається в суб’єктивному. Якщо людини не буде, залишиться тільки зірочка у Всесвіті, а такого добра в ній і так достатньо.