Як нас багато?
Види спорів, індивідуальних зокрема, прийнято розмежовувати, оцінюючи кількість принижуючи активну участь. Найпростіший варіант – це два джерела, з яких один висловлює думку, інший заперечує йому. Коли число учасників зростає, суперечка перетворюється в складний.
Наявність двох команд теж можна класифікувати як простий вид спору. Дозвіл спору в такій ситуації засноване на почерговому висловлюванні кожної із сторін. Щоб сформулювати і озвучити думку, необхідно обрати представника і дати йому такі повноваження. Такі види спору у праві на прикладах – політичні. Аналогічним чином будуються дискусії боржників і кредиторів, підрозділів компанії.
Досить складна ситуація складається, коли беруть участь кілька осіб, у кожній з яких індивідуальна точка зору. Для цього виду суперечки характерно відстоювання кожною стороною своєї позиції. Добитися конструктивного результату можна лише при здатності дотримуватися правила, дотримуватися встановлених рамок культури спілкування. Нерідко ситуацію провокують випадкові фактори, що дискусія має стихійний характер. Практика показує, що найчастіше це призводить до сварку без будь-якого порядку, дотримання правил чи норм.
