Слухайте мене!
На види суперечки класифікують з урахуванням аудиторії опонентів. Наодинці – варіант, коли є лише дві сторони, які взаємодіють заради виявлення результату. Нерідко люди говорять один одному те, що абсолютно неможливо озвучити на публіці. Як стверджують психологи, у такій дискусії простіше змиритися з правотою співрозмовника, визнати помилковість своєї позиції. Дотримуючись цієї тактики спору, можна дозволити собі у разі потреби взяти невелику паузу, відволіктися, охолонути, поспілкуватися на сторонні теми. Психологи запевняють: взаємодія наодинці набагато простіше, найчастіше – продуктивніше.
Публічні суперечки вигідні досвідченим учасникам дискусії: чи можна використовувати аудиторію в якості інструменту перемоги, чинячи тиск на опонента. Сперечатися в такій формі складно, а підготовка включає в себе не тільки формулювання доводів та опрацювання питання з позиції логіки, але і психологічні аспекти готовності. Найчастіше види спорів в суді, під час політичних зборів, проходять саме в такому форматі.
