Поняття, стадії та принципи бюджетного процесу

Вірним курсом ідете, товариші!

Важливий аспект формування бюджету – визначення політики стосовно національній економіці. Напряму формулюються з урахуванням федерального курсу, саме їх потрібно дотримуватися як на етапі формування проекту, так і в реалізації затвердженого документа. Фахівці проводять аналіз поточної ситуації з метою виявлення (приблизно) витратної складової. Як тільки результати розрахунку отримані і обґрунтовані, необхідно починати пошук джерел отримання финмасс, що дозволяють покрити поточні потреби.

Командна робота

Принципами бюджетного процесу регламентовано тісну взаємодію посадових осіб, держінстанцій на всіх етапах формування, реалізації бюджетної політики. Задіяні:

  • глава держави;
  • Дума;
  • СФ;
  • Уряд;
  • міністри, відповідальні за финсборы, оподаткування;
  • Рахункова палата;
  • Центробанк;
  • розпорядники (всіх рівнів);
  • позабюджетні держфонди.

Як придумати?

Успішність бюджетної фінполітики визначається коректністю складеного проекту, затвердженого та прийнятого на озброєння економічними структурами федерального і місцевого масштабу. Проектування передбачає розроблення за участю відповідальних посадових осіб, працевлаштованих у Мінфіні. Можуть активно брати участь тільки держчиновники, чий коло повноважень включає:

  • формування проектної документації;
  • напрямок пропозицій на адресу урядових структур вищого рівня;
  • участь у процесі роботи над бюджетними финпроектами, призначеними для позабюджетних держфондів;
  • формування і відстоювання госпозиции в переговорах, спрямованих на отримання доступу до кредитних програм федбюджета (необхідне попереднє отримання офіційного урядового доручення);
  • формування зводу для федбюджета, що включає всі пункти бюджетної финросписи;
  • прогнозування консолідованого бюджету;
  • формування зовнішніх, внутрішніх програмних положень стосовно до запозичення (необхідно попередньо оформлення урядового доручення);
  • тісний взаємну роботу з фінорганізаціями міжнаціонального масштабу;
  • реалізація регулярних контрольних заходів щодо використання бюджетних финмасс (поширюється на кредитні програми, гарантії, позики);
  • формування держреєстрів боргу (внутрішнього, зовнішнього);
  • контроль за держборгом;
  • формулювання звітності, що описує операції консолідованого бюджету;
  • актуальне оновлення зведеного реєстру бюджетополучателей, розпорядників финмасс;
  • реєстрація бюджетних юросіб, що фінансуються безпосередньо бюджетними накопиченнями.