Що сталося далі?
Фактично організованість депутатів спостерігалася тільки після зникнення військової влади і заняття Таврійського палацу солдатами. Зібрали Тимчасовий комітет, наділили його невеликим колом повноважень, щоб встановити порядок в країні і забезпечити взаємодію установ і окремих діячів. Подальший розвиток подій багато в чому було пов’язано з революційно налаштованими народними масами, що спровокували створення тимчасового уряду. Незважаючи на таке найменування, включені в нього члени категорично сумнівалися у праві на владу, шукали шляхи забезпечення наступності, переживали з питання легалізації свого положення.
Щоб розібратися з ситуацією, навіть направили дипломатів до імператора, щоб зміцнити становище нової структури. У чому тут бюрократам, можна сказати, пощастило: цар вирішив піти назустріч, а відразу після маніфесту видав указ, призначивши князя Львова головою в Раді Міністрів. Офіційні папери містили такі тимчасові дати, що маніфест перетворювався на більш пізню документацію і формування уряду мовби повинно було відбутися влади ще знаходився в силі імператора. Саме так тимчасова управлінська структура змогла зміцнити своє становище з точки зору законності та дотримання бюрократичних зволікань.
