Чим далі, тим заплутаніше
Що цікаво, поради, в той момент мали легітимністю і заснованої на ній владою, що володіли великими збройними силами, відчували за своєю спиною підтримку народних мас, погодилися передати владні повноваження кільком наляканим депутатам. Як пояснюють сучасні політологи, справа навіть не в прагненні до легалізації своєї позиції, хоча, можливо, хтось із реально пануючих у той момент персон і замислювався про це питання. Ключовими стали політичні аргументи: юристів серед представників рад не було, на відміну від депутатів Тимчасового уряду, а основними постулатами були вислови Маркса і Енгельса.
Правлячі першими радами з теоретичних видань знали, що в напівфеодальної держави можлива лише буржуазна революція, тобто владу необхідно передати саме цьому колі. Упевнившись в істинності такого вчення, народні представники вирішили, що для соціалізму ще занадто рано, і пішли на поводу у Тимчасового уряду.
Втім, все змінилося, коли на політичну сцену вийшов Ленін – людина, оспоривший залізну, здавалося б, логіку марксизму, а також співвідношення сил легальності і легітимності стосовно до революційної епохи.
