У російському світі професійних єдиноборств дуже багато зірок світового рівня. Проте навіть в такий великий плеяді спортсменів є такі особистості, про які варто поговорити докладніше. Одним з таких людей є Олександр Повєткін. Про його долю, спортивній кар’єрі та особистому житті ми й поговоримо у статті.
Основна інформація
Майбутній боксер-професіонал з’явився на світ 2 вересня 1979 року в місті Курську. Зростання спортсмена складає 188 сантиметрів, а вага дорівнює 103 кілограмам.
Олександр Повєткін зростав досить худим хлопцем. Багато в чому із-за цієї обставини він і звернув свою увагу на єдиноборства, щоб зуміти постояти за себе. Перш ніж потрапити в бокс, юнак займався карате, кікбоксінг, рукопашним боєм. Важливо й те, що Сашу у всіх спортивних починаннях підтримував батько – Володимир Повєткін.
Початок спортивного шляху
Після закінчення дев’яти класів загальноосвітньої середньої школи наш герой поступив на навчання в ПТУ, де отримав спеціальність слюсаря-водія. Після отримання прав молодий чоловік почав працювати шофером. Примітно, що до моменту завершення навчання Сашко вже був членом збірної РФ і державним стипендіатом.
У 1993 році Олександр Повєткін, фото якого наведено нижче, взяв участь в турнірі, де в одному з поєдинків примудрився зламати свого опонента руку. У себе на батьківщині в Курську хлопець зумів виграти всі проведені там турніри. У 1995 році він став чемпіоном Росії серед юнаків. А трохи пізніше йому підкорилася ця ж вершина, але вже серед юніорів.
Кар’єра в кікбоксингу
У 1997 році Повєткін на першості Європи зазнав фіаско і тому на деякий час він повернувся на кікбоксерскій ринг. В цьому єдиноборстві він став кращим на європейському континенті серед професіоналів, а дещо пізніше вже в статусі аматора виграв світовий турнір. У 1998 році в Красноярську Саші був вручений шикарний гонорар – пятидесятиграмову злиток золота вищої проби, а також 4500 доларів. До речі, цю коштовність – злиток, боксер зберігає донині.
Повернення
У 2000 році Олександр Повєткін став чемпіоном Росії з боксу, проте в цьому ж році бійця спіткала невдача. Сашко так і не зміг поїхати на Олімпіаду в Сідней через розсічення сухожиль руки. В кінцевому рахунку В Австралію полетів Султан Ібрагімов, який там став срібним призером змагань.
В 2001 році виграв Ігри доброї волі. Після чого в 2002 і 2004 році він виграв чемпіонат Європи.
У 2003 році на світовій першості, що відбувся в Таїланді, росіянин в черговий раз завдав супротивникові свій коронний удар, в результаті якого Джамал Меджидов пішов з рингу з переламаною щелепою. А у фінальному поєдинку ЧС-2003 він здолав представника Куби Педро Карріона, поступаючись йому при цьому 15 сантиметрів в рості і 25 кілограмів у вазі.
У 2004 році Саша виявився на вершині аматорського спорту – він став олімпійським чемпіоном в Афінах. Для цього йому знадобилося обійти опонентів: представників Італії та Казахстану. Але фінального бою так і не відбулося через травму суперника Повєткіна. Таким чином, Олександр став першим російським переможцем Олімпіади в суперважкій вазі з боксу за всю історію країни.
Кар’єра в профі
У червні 2005 року Олександр Повєткін провів свій дебютний поєдинок в якості професіонала. Його опонентом в тому бою був німець Мухаммед Алі Дурмаз. Перший млинець не вийшов грудкою, і росіянин зумів нокаутувати свого суперника вже у другому раунді. Далі в тому ж році Саша зумів перемогти Серрона Фокса, Джона Кастла і Стефана Тессье.
Перший титул
Після цього пішла тривала переможна серія росіянина, яка закономірно призвела до того, що йому дісталася право битися за титул регулярного чемпіона за версією WBA. В суперники йому дістався екс-чемпіон світу Руслан Чагаєв.
27 серпня 2011 року глядачі, які зібралися в «Мессехалле» – арені у місті Ерфурт (Німеччина), змогли побачити висококласний бокс Олександра Повєткіна. Вже з перших секунд бою росіянин став пресингувати суперника, тому до початку шостого раунду перевага уродженця Курська було колосальним. Однак потім Чагаєв зумів перехопити ініціативу і на деякий час став працювати першим номером, але в підсумку видихався набагато швидше Саші. За підсумками бою судді одноголосно віддали свою перевагу Повєткіну.
Перша ж захист поневоленого титулу для Російського Витязя припала на сутичку з Седріком Босвеллом – ветераном з США. Це також протистояння закінчилося тріумфом для Саші у восьмому раунді.
Суперечлива перемога
Справедливості заради зауважимо, що були такі бої Олександра Повєткіна, його перемога в яких у багатьох викликає сумніви. Яскравим прикладом тому може служити його протистояння з Марко Хуком. 25 лютого 2012 року ці бійці зійшлися обличчям до обличчя у квадраті рингу. Спочатку перевага була у Сашка, але в 4 раунді німець зумів потрясти його своїми ударами. Те ж саме відбулося і в 7 раунді. В заключній фазі бою Повєткін став активніше. Після фінального гонгу більшість суддів віддали перемогу Олександру, що викликало згодом запеклі суперечки. Самі спортсмени висловилися за проведення матчу-реваншу, який все ж так і не відбувся.
Протистояння з українцем
5 жовтня 2013 року в Москві пройшов бій двох видатних олімпійських чемпіонів сучасності: Володимира Кличка і Олександра Повєткіна. На кону стояли поясу WBA (Super), IBF, WBO, IBO, The Ring. Але очікування публіки не виправдалися. Бій виявився вкрай нудним з безліччю клінчів і в’язкою боротьбою. Чинний на той момент чемпіон з України діяв вкрай обережно, регулярно потрясаючи претендента своїми найпотужнішими джебами, сила яких цілком порівнянна з ударами найсильнішою рукою у багатьох інших боксерів. В середині 6 раунду від численних пропущених ударів у росіянина утворилася гематома в районі правого ока, значно обмежила огляд бійцеві. Але все ж Саша зумів достояти до фінального гонгу і програв лише за очками, а не нокаутом. Незважаючи на програш, Повєткін отримав рекордний гонорар за всю свою кар’єру – 5,8 мільйонів доларів. Можна по-різному ставитися до цього бою, але те, що Саша вистояв, однозначно викликає повагу.
Новий поворот у кар’єрі
Коли ж після цієї поразки провів Олександр Повєткін наступний бій? 30 травня 2014 року росіянин вийшов битися з Мануелем Чарром. Саша на той момент був у прекрасній фізичній формі, завдяки чому в сьомому раунді зумів нокаутувати опонента тривалої пятиударной серією. Причому німець отримав травму щелепи, з-за якої навіть не зміг дати післяматчеве інтерв’ю.
Після бою з Чарром Повєткін в наступному своєму поєдинку завоював титул WBC Silver, нокаутувавши Карлоса Такама. Потім була низка перемог над кількома боксерами, що дозволило команді Саші вести переговори з діючим чемпіоном світу британцем Ентоні Джошуа. Поки що остаточна дата їх зустрічі невідома. Останній бій Олександра Повєткіна пройшов 31 березня 2018 року у Великобританії з Девідом Прайсом і завершився перемогою нокаутом в п’ятому раунді на користь росіянина.
Життя поза рингом
Олександр не вживає алкоголь і не курить. За його плечима успішне навчання на юридичному факультеті. Повєткін другий раз одружений і виховує дочку Аріну від першого шлюбу. Дружину його звуть Євгенія. Улюбленої «іграшкою» боксера є його мотоцикл марки «Ямаха». Але також у нього є і автомобіль «Мерседес».
У Саші є рідний брат Володимир, який теж був професійним боксером і виступав у першій важкій вазі.
