Скандал у Стокгольмі
Отже, лютий 1989 року. Олімпійські ігри за нами. Наступний турнір – чемпіонат світу серед молоді. Турнір відбувся на півночі США, на Алясці. Як стало зрозуміло пізніше, скаути команди НХЛ «Баффало Сейбрс» зацікавилися Могильним ще влітку, в червні. А на Алясці Олександр перший раз зустрівся з тренером-селекціонером клубу. Коли закінчилися успішно для нас ігри Чемпіонату світу в Стокгольмі, стався скандал, якого не було за всю історію радянського хокею. Наймолодший спортсмен збірної пропав з готелю напередодні вильоту на Батьківщину. Що стало причиною рішення хокеїста Олександра Могильного про втечу? Є кілька версій, крім тієї, яку озвучує він сам. Але спочатку згадаємо, яким був радянський період його кар’єри.
Золотий хлопчик Саша
Успіхи воістину золотого хлопчика радянського хокею були вражаючими. Перший сезон в ЦСКА: 28 ігор, 15 голів, одна гольова передача. Через рік очок за системою «гол+пас» вже 20, правда в 39 іграх. Останній сезон в головній команді країни, з 31 грою, він закінчив з результативністю 11+11 (гол+пас). Молодіжний чемпіонат світу в 1987 році завершився для нього з 5 набраними очками. Наступний – 18. Той, після якого Олександр зник, теж був далеко не безрезультативен: 12 очок. Правда, на дорослих змаганнях такого рангу він став автором лише трьох результативних передач. Але на Олімпіаді відзначився 3 голами і 2 пасами. Це якщо не рахувати трьох чемпіонських нагород СРСР і звання Заслуженого майстра спорту в 19 років. Правда, репутація у нього була неоднозначною. Багато відзначали зарозумілість, яке взагалі-то в СРСР не віталося.
