Норвезький письменник Кнут Гамсун: біографія, кращі твори і екранізації

Пізні романи

Після багатьох років роботи над собою, відчайдушної боротьби з голодом і бідністю, самоучка, який навчався в школі менше року, Гамсун стає професійним письменником. Його пізніші роботи вражають широким кругозором автора і свідчать про його прекрасною обізнаності в галузі історії, філософії, культури, релігії і т. д.

  • У роботах «Під осінньої зіркою» (1906) і «Мандрівник грає під сурдинку» (1909) з’явилося щось нове: героєм своїх романів стає сам письменник. Він говорить від першої особи, поневіряється по Норвегії: то йде в ліси, то повертається в суспільство, де його очікує різноманіття людських відносин.
  • В 1908 році, в романах «Троянда» і «Беноні», Гамсун повернувся до героїв твору «Пан», немов не в силах розлучитися з молодістю.
  • «Діти століття» і продовження роману «Містечко Сегельфосс» (1915) розкривають особливість людських відносин. Гамсуну завжди здавалася важливою тема закритість, нездатність люблячих один одного людей прорватися через стіну нерозуміння.
  • Роман «Соки землі», за який письменник був удостоєний Нобелівської премії в 1920 році, – це гімн селянській праці. Герой твору Ісаак перетворює в родючу землю дикий лісовий край.
  • «Жінка біля криниці» – твір, опублікований в 1920 році, – пройнятий гіркотою і сумом. Олівер Андерсен, герой роману, – це відображення міського життя. У минулому жвавий матрос, він повертається додому калікою. Так і йде по життю, скалічений не тільки фізично, але і духовно.
  • У романі «Остання глава» (1923) позначилося скептичне ставлення Гамсуна до західної цивілізації. Дія твору відбувається у санаторії, зменшеному подобі суспільства. Будівля дало тріщину, як і весь світ, над яким пронісся ураган революції і війни. Завершується роман апокаліптичної картиною: пожежа в санаторії забирає життя всіх його мешканців.
  • Час не стоїть на місці, і все змінюється: людська психологія та відносини, міста, села. Все стає іншим. Автор намагається вловити те, що змінює історію, і постає перед читачем в образі підприємливого Серпня – головного героя трилогії «Блукачі» (1927-1933 рр.).
  • «Замкнуте коло» (1936) – це книга, якою завершилася творча діяльність письменника. Головний герой страждає не від голоду і злиднів, а від забезпеченого життя. Він не може жити в розкоші, безглуздо витрачає гроші, живе в борг, йому не подобається осілість, його стихія – це поневіряння і бродяжництво.
  • Остання книга Гамсуна «На зарослих стежках» була опублікована в 1949 році. Написав він її у віці 90 років, але вона була, на думку критиків, «як і раніше живою і яскравою».

Довгий час талант письменника залишався невизнаним на батьківщині – в Норвегії. Музей Кнута Гамсуна, перший в світі, відкрився лише в 2009 році в містечку Хамарой, до 150-річчя з дня його народження. Незважаючи на суперечливі елементи біографії цього автора, його твори варті прочитання. Досить прочитати хоча б одну з них, щоб відповісти на питання, який кілька десятків років хвилює багатьох, – «Хто такий Гамсун?».