Світогляд письменника
Перш ніж познайомитися з творами Гамсуна, потрібно сказати і про його світогляді. Цю тему неможливо обійти, тому що його ставлення до Гітлера піддалося критиці тоді і засуджується зараз. Було б неправильним стверджувати, що письменник був безоглядно відданим ідеям нацизму. У характері Гамсуна завжди присутній якийсь природний цинізм. Він був упевнений, що за його твори йому всі зобов’язані допомагати і фінансово, і протегуючи його твори. Що, власне, і робили представники норвезької, так і світової культури, розуміючи, наскільки Гамсун важливий для них.
У своїх статтях і лекціях Гамсун Кнут неодноразово застерігав читачів та слухачів від пацифізму, стверджуючи, що війна не щось неприродне. Війна заради потреб – це частина життя. У приклад наводив селян, які вбивають тварин за необхідності, і назвати це жорстокістю може тільки міський житель, який не жив у селі. Гамсун був упевнений, що світ очиститься від усієї цієї лушпиння, яка прийшла з Заходу. Він без оглядки лихословив на адресу Америки і Англії, і вважав, що в цей затхлий світ прийде новий час, завдяки молодої Німеччини.
Гамсун був щирий у своїх твердженнях і вірив, що Норвегія розквітне лише під керівництвом Німеччини. Окупацію він вважав непорозумінням, але був непохитним прихильником Третього Рейху. Свою Нобелівську медаль, яку отримав за роман «Плоди землі», він у 1943 році передав Йозефу Геббельсу. Гамсун зустрічався з Гітлером, а коли фюрер покінчив життя самогубством, написав некролог, де назвав лідера нацистів «борцем за права народів».
