Середні століття
У часи Середньовіччя на розвиток мистецтва вплинули релігії. Особливо це стосується Європи. Готика і візантійське мистецтво базувалися на духовних істин та біблійних сюжетах. В цей час на сході і в країнах ісламу вважалося, що малюнок людини не більш ніж створення ідола, яке перебувало під забороною. Тому в образотворчому мистецтві була архітектура, орнаменти, але людини не було. Розвивалася каліграфія і ювелірна справа. В Індії та Тибеті основним у мистецтві був релігійний танець, за ним йшла скульптура.
У Китаї процвітали найрізноманітніші види мистецтва, на них не чинила впливу і тиску-яка релігія. В кожну епоху були свої майстри, у кожного з них був свій стиль, який вони вдосконалювали. Тому кожен твір мистецтва носить назва епохи, в яку було створено. Наприклад, ваза епохи Хв або живопис епохи Тан. В Японії склалася така ж ситуація, що і в Китаї. Розвиток культури і мистецтва в цих країнах відбувалося досить самобутньо.
Епоха Відродження
У період Ренесансу мистецтво знову повертається до матеріальних цінностей і гуманізму. Людські фігури набувають втрачену тілесність, в просторі з’являється перспектива, а художники прагнуть відобразити фізичну і раціональну визначеність.
В епоху Романтизму в мистецтві з’являються емоції. Майстри намагаються показати людську індивідуальність і глибину переживань. Починають з’являтися численні художні стилі, такі як академізм, символізм, фовізм і т. д. Правда, їх вік був нетривалим, а колишні напрямки, підстьобнуті жахом пережитих воєн, можна сказати, що відродилися з попелу.
