На шляху до сучасності
У XX столітті майстри шукали нові зображувальні можливості і стандарти краси. Через постійно зростаючої глобалізації культури почали проникати і впливати один на одного. Приміром, імпресіоністи надихалися японськими гравюрами, на творчість Пікассо значний вплив мало образотворче мистецтво Індії. У другій половині XX століття на розвиток різних галузей мистецтва вплинув модернізм з його непохитним ідеалістичним пошуком істини і жорсткими нормами. Період сучасного мистецтва настав, коли було прийнято рішення про те, що цінності – відносні.
Функції і властивості
У всі часи теоретики мистецтвознавства і культурології говорили, що для мистецтва, як і для будь-якого іншого соціального явища, характерні різні функції і властивості. Всі функції мистецтва умовно поділяються на мотивовані та немотивовані.
Невмотивовані функції – це властивості, які є невід’ємною частиною людської природи. Простіше кажучи, мистецтво – це те, до чого людину штовхають інстинкти і що виходить за межі практичного і корисного. До таких функцій відносять:
- Базовий інстинкт гармонії, ритму і врівноваженості. Тут мистецтво виявляється не в матеріальній формі, а в чуттєвому, внутрішньому прагненні до гармонії і красі.
- Відчуття таємничості. Вважається, що мистецтво – це один із способів, що дозволяють відчути зв’язок із Всесвітом. Це відчуття виникає несподівано, при спогляданні картин, прослуховування музики і т. д.
- Уява. Завдяки мистецтву людина має можливість застосувати уяву без обмежень.
- Звернення до багатьох. Мистецтво дозволяє творцю звертатися до цілого світу.
- Ритуали і символи. У деяких сучасних культурах є яскраві ритуали, танці та подання. Вони є своєрідними символами, а іноді просто способами урізноманітнити подія. Самі по собі вони не мають якоїсь мети, але антропологи бачать у кожному русі сенс, закладений в процесі розвитку національної культури.
