Політичне досьє грузинського екс-президента
Через рік Саакашвілі був призначений головою комітету з юридичних і конституційних питань. У 1998 році чиновник став головою парламентської фракції «Союз громадян Грузії». Ще через пару літа Михайло Саакашвілі отримав можливість представляти республіку в ПАРЄ. У 2000 році його призначили міністром юстиції. З-за призначення Міхо довелося відмовитися від депутатського мандата.
Восени 2001 року тоді ще майбутній президент подав у відставку, звинувачуючи чинного главу держави, Едуарда Шеварднадзе, в корупції. Саакашвілі створив опозиційне об’єднання «Національний рух», до складу якого увійшло понад 20 тис. осіб. У 2002 році він став головою законодавчих зборів Тбілісі.
У наступному році в республіці пройшли вибори до Парламенту. Опозиція на чолі з Саакашвілі їх результат відмовилася визнавати. В кінцевому підсумку противники чинної влади захопили будівлю парламенту. Акції протесту, організовані партією «Національний рух», разом із Зурабом Жванія і Ніно Бурджанадзе, призвели до державного перевороту в Грузії в листопаді 2003 року. Мотив «революції троянд» був простий: населення і опозиція висловили впевненість у фальсифікації результатів виборів. Шеварднадзе пішов у відставку. Нові президентські вибори пройшли в січні 2004 року. За Михайла Саакашвілі свої голоси віддали понад 96% виборців.
У 2005 році в сім’ї глави Грузії вже було двоє дітей. У біографії Саакашвілі, крім поповнення в сімействі, відбулися й інші зміни. Всенародна любов досить швидко змінилася ненавистю. Президента Грузії стали звинувачувати у розтраті бюджетних коштів на особисті потреби, а точніше – на відпочинок сім’ї. У ЗМІ раз у раз з’являлися публікації, які звинувачують президента, живе на широку ногу. У 2007 році невдоволення народу призвело до масових протестів у Тбілісі. У листопаді того ж року Саакашвілі прийняв рішення піти у відставку і призначив дострокові вибори, але в січні 2008 року знову здобув перемогу.
Відбути до кінця другий президентський термін після того, як до влади прийшла опозиція, Саакашвілі не вдалося. Політичні противники екс-президента почали розслідування загадкової смерті Зураба Жванії, де за однією з версій до вбивства був причетний чинний грузинський лідер. Не чекаючи закінчення президентського терміну Саакашвілі в 2013 році полетів у Брюссель.
