Армійська служба
Однак і в Києві авантюрист не збирався одружуватися. Ні, порнографією він більше не захоплювався, але перед однокурсниками всі себе нахабно і норовисто. Коли в інститут прийшла папір, в якій докладно описували всю історію порно-скандал у Грузії (анонімний лист в інститут надіслала сім’я однією з зганьблені грузинських дівчат), йому нічого не залишалося, як прийняти рішення про термінову службу. Армія, як сподівався Михайло, повинна була змити з нього ганьбу, після чого він зміг відновитися у лавах ВЛКСМ. В іншому випадку, на його дипломатичній кар’єрі можна було б поставити жирний хрест.
На щастя Міхо, в інституті була військова кафедра. Пізнати всі позови армійської служби і солдатських буднів йому так і не довелося. До перекладачам тут було добре відношення, тому новобранців навіть не голили. Як будь-який навчальний заклад, випускало працівників для державної служби за кордоном, Київський ІМО був у підпорядкуванні КДБ. Відповідно, служити Михайла відправили за відомчою профілем – у прикордонні війська КДБ СРСР.
Через роки, вже прийшовши до влади, Саакашвілі з’явився на одному з засідань грузинського уряду в камуфляжній військово-польовій формі і демонстративно підняв питання про необхідність проходження місячних військових зборів для міністрів, не служили в армії. Перед камерами журналістів та фотооб’єктивами Міхо нагадав і про свою «героїчну» добровільної військової кар’єрі. Саакашвілі не лукавив і справді пишався собою, адже він дійсно носив зелену кашкет і погони прикордонників, будучи писарем у штабі одного з прикордонних загонів на настільки полюбилася йому Україні. Михайло виступав у прикордонній самодіяльності, малював стінгазети, оформляв дембельські альбоми і займався іншими справами, в яких міг стати в пригоді його красивий почерк з властивими для грузинського прописного алфавіту завитками і вензелями. Після відновлення в комсомолі активно брав участь у житті комсорга: засідав у комітетах, займався висвітленням політінформації.
