Незважаючи на те, що часи Катерини нагадують про сильному закріпачення селян на тлі привілейованого дворянства, імператриця вперше реформувала політику з часів Петра Першого. Завдяки внутрішній і зовнішній політиці Катерини, Росія не тільки розширила свої кордони, але й увійшла в число великих держав.
Внутрішня політика Катерини 2.
Дуже багато хто, говорячи про внутрішній політиці Катерини, приводять в приклад «освічений абсолютизм». При ній зміцнилося самодержавство, відбулася централізація країни. Не дивлячись на думку Дідро і Вольтера про рівність усіх людей, Катерина підтримувала посилення експлуатації селян, однак не шкодувала титулів і звань для відзначилися в боротьбі за благо Росії. Незважаючи на своє бажання скасувати утиск селян, імператриця прекрасно розуміла, що дворяни, які й звели її на трон, точно так само можуть і позбавити її влади, тому йшла на поводу у вищого суспільства, погіршуючи становище селян.
У 1775 році імператриця дозволила займатися промисловістю всім бажаючим, створивши Маніфест про свободу підприємництва. Завдяки цьому на зміну мануфактурам стали приходити розвиваються фабрики і заводи. Причому значна частина підприємців мала селянські коріння.
Вся територія Росії була поділена Катериною на 50 губерній по кілька сотень жителів кожна. Багато сільські поселення були перейменовані містами, а пізніше стали адміністративними центрами.
Катерина планувала змінити мислення суспільства глобально, тому особливу увагу зосереджувала на освіту та просвітництво:
- у губернських містах були відкриті народні училища;
- у програмі навчання значне місце займали іноземні мови та гуманітарні предмети;
- пройшла реформація кадетських корпусів, створені інститути для дівчат, наприклад, Смольний інститут благородних дівиць.
Катерина зобов’язала у кожному місті відкрити лікарню або госпіталь. Через брак лікарів, кадри запрошувалися з Європи. Заохочуючи всякого роду скачки в розвитку медицини, Катерина перша зважилася зробити щеплення від віспи.
