Мікрохірургія в клітинах
Це один з найцікавіших методів вивчення клітин. Микроманипуляторами (дуже маленькі гачки, піпетки, голки, капіляри) клітина розрізається, і в неї можна що-небудь додати, так і вилучити. За всім процесом стежить фахівець в мікроскоп. Саме таким способом можна пересадити ядро однієї клітини в іншу і довести, що саме воно є видоопределяющим фактором (такі досліди були проведені з амебами). Цей спосіб відкриває можливості введення в живі клітини антитіл і спеціальних білків, які значно впливають на життєдіяльність. Метод сьогодні активно розвивається, широко застосовується він у генній інженерії – окремому напрямку біології, направленому на маніпуляції з генами організмів і вирощування штучних білків, тканин і цілих організмів.
Нанороботи в цитології
Американськими біологами вже створено нанозонд, який може моніторити електрохімічні і біохімічні процеси у живих клітинах. Експериментальна модель настільки мала, що здатна поміститися в ядрі або навіть мітохондрії.
А ось у Швеції розроблений наносенсор, який вимірює рН в цитоплазмі клітини і здатний відрізнити навіть окремі молекули хімічних речовин у різних частинах клітини. Крім того, він відчує дуже слабкий електрохімічний потенціал, який виникає при з’єднанні біомолекул.
У Кембриджському університеті вчені спроектували нанодвигатель, здатний доставити всередину клітини що завгодно – від молекул поживних речовин до антитіл. Назвали його «мураха» – він має силу на предмет, в 100 разів перевищує його вагу. Перспективи «мурашки» у медицині вражають своїм розмахом.
І наостанок. Датчики здоров’я, молекулярні ассемблеры, нанозонды та пристрої зберігання інформації – це вже не майбутнє технологій, а справжнє. Американський винахідник і футуролог Рей Курцвейл стверджує, що за допомогою нанотехнологій біологічна нервова система людини може бути підключена до Інтернету вже у 2030 році.
