Розібрати клітку на частини
Для вивчення будови окремих структурних компонентів клітини важливо виділити їх у чистому вигляді, що стало цілком реальним на початку 40-х років минулого століття. Таке розділення на фракції можливо при використанні диференційного центрифугування як одного з методів вивчення життєдіяльності клітини. План застосування цього методу складається з двох етапів: руйнування клітини і поділ компонентів на фракції, різні за своєю молекулярною вагою. Руйнують оболонки клітин ультразвуком, продавлюванням або простим подрібненням.
В центрифузі, за рахунок відцентрових сил, більш важкі компоненти осідають першими. Так, при високих швидкостях центрифугування, ядра клітин осідають першими, потім – мітохондрії та інші органели, останніми осідають рибосоми. Відокремлені органели легко вивчати під мікроскопом. При обережному застосуванні цього методу вивчення життєдіяльності клітини план будови органел зберігається, і з’являється можливість встановити молекулярний механізм деяких процесів. Саме використання фракційного центрифугування дозволило розшифрувати етапи біосинтезу білків у клітинах.
