К. Р. Юнг і різні сторони материнства
Засновник аналітичної психології К. Р. Юнг в якомусь сенсі може вважатися послідовником Платона, він теж вивчав ідеальні сутності, але помістив їх не віддалений від людини світ, а в його колективне несвідоме. Йдеться про архетипи – найбільш давніх і найбільш загальних уявленнях людства. Універсальні архетипи, що існують у кожній культурі і дають ключ до розуміння функціонування людської психіки. К. Р. Юнг виділив величезну кількість архетипів. Був серед них і образ матері.
В контексті нашої теми важливо, що материнство у К. Р. Юнга може бути виражена двояко: з одного боку, мати – це осередок добра, любові. Утроба матері є прообразом райського саду, вічна туга по втраченому раю – це туга про абсолютної безпеки і досконалої гармонії. З іншого боку, мати може бути злою, жорстокою. Тоді її утроба перетворюється з безпечного, обіцяє гармонію місця в безодню, могилу. Адже недарма є вираз «мати сира земля». В землю ми йдемо, коли нас покидає життя. Якщо продовжувати лінію оповідання, то на цій ділянці у ідеалу матері з’являється противагу в особі, наприклад, відьом. Але не лякайтеся, звичайні матері в нормі десь між двома крайнощами.
